Заєць-симулянт

Наступив якось Ведмідь Зайцю на ногу.

– Ой, ой! – закричав Заєць. – Рятуйте! Помираю!

Злякався добрий Ведмідь. Шкода йому стало Зайця.

– Пробач, будь ласка! Я ж не навмисне! Я випадково тобі на ногу наступив.

– Що мені від твоїх вибачень!.. – застогнав Заєць. – Залишився я тепер без ноги! Як я тепер стрибатиму?

Узяв Ведмідь Зайця і відніс до себе в барліг. Поклав на своє ліжко. Став Зайцю лапку перев'язувати.

– Ой, ой! – ще дужче заволав Заєць, хоча йому насправді було зовсім не так боляче. – Ой, ой! Я зараз помру!..

Став Ведмідь Зайця лікувати, поїти й годувати. Вранці прокинеться, насамперед цікавиться:

– Ну, як лапка, Зайчику? Заживає?

– Болить! Ще й як! – відповідає Заєць. – Вчора начебто краще стало, а сьогодні так ломить, що й зовсім встати не можу.

А коли ведмідь йшов до лісу, Заєць зривав пов'язку з ноги, скакав по барлогу та виспівував на все горло про те, як він обдурив Ведмедя.

Зовсім зледащів Заєць, нічого не роблячи. Став вередувати, на Ведмедя гиркати:

– Чому ти мене тільки морквою годуєш? Вчора морква, сьогодні знову морква! Скалічив, а тепер голодом мордуєш? Хочу солодких груш з медом!

Пішов Ведмідь мед і груші шукати. По дорозі зустрів Лисицю.

– Куди ти, Ведмедику, йдеш такий стурбований?

– Мед і груші шукати! – відповів Ведмідь і розповів усе Лисиці.

– Не по те йдеш! – каже Лисиця. – Тобі по лікаря йти треба!

– А де його знайдеш? – запитав Ведмідь.

– А навіщо шукати? – відповіла лисиця. – Хіба ти не знаєш, що я другий місяць при лікарні працюю? Приводь мене до зайця, я його швидко на ноги поставлю.

Привів Ведмідь Лисицю до свого барлогу. Побачив Заєць Лисицю – затремтів. А Лисиця подивилася на Зайця й каже:

– Погані його справи, Ведмедику! Бачиш, як його трусить? Заберу-но я його до себе в лікарню. У мене Вовк по хворобах ніг великий фахівець. Ми з ним разом Зайця лікувати будемо.

Заєць як схопиться, та як дремене з барлогу, тільки його й бачили.

– От він і здоровий! – сказала Лисиця.

– Вік живи – вік учись! – відповів добрий Ведмідь і завалився на ліжко, тому що весь час, поки у нього жив Заєць, сам він спав на підлозі.