Зайчикова хатка

Поселились біля річки Сірий зайчик та лисичка.
Зайчик – в хатці луб'яній, А лисичка – в крижаній.
Ось постукала в віконця Тепла сонячна весна, І розтанула на сонці Біла хатка крижана.
Почала лиса зітхати:
– Як я житиму без хати?
Зараз зайця прожену Й влізу в хатку луб'яну!
Де вже зайчику малому Суперечить хижаку!
Довелось тікати з дому Бідолашному звірку.
А лисиця та хвостата Влізла в зайчикову хату І в хатинці луб'яній Оселилась, як в своїй.
Пострибав по лісі зайчик, Сірий зайчик-побігайчик, Сльози річкою ллючи:
Страшно в лісі уночі!
Раптом вовк іде до нього Та й питає: – Що таке?
Мабуть, в зайчика малого Лихо трапилось тяжке?
– Ой, мене прогнала з хати Люта злодійка хвостата!
Ой, куди ж тепер піду?..
Де я захисток знайду?..
– Годі, годі, зайчик, плакать, Витри слізоньки свої.
Знаю я цю розбишаку, Зараз вижену її!
Підійшли вони до хати, Вовк гарчить: – Ану, хвостата!
Забирайся звідсіля! – А лисиця відмовля:
– От як скочу, як підскочу, – Полетить від тебе клоччя, На шматочки роздеру, Ще й на порох розітру!
Вовк злякався – та й тікати!
А зайча пішло вночі Знову захисту шукати, Сльози річкою ллючи.
Враз ведмідь іде до нього Та й питає: – Що таке?
Мабуть, в зайчика малого Лихо трапилось тяжке?
– Ой, мене прогнала з хати Люта злодійка хвостата!
Ой, куди ж тепер піду?..
Де я захисток знайду?..
– Годі, годі, зайчик, плакать, Витри слізоньки свої.
Знаю я цю розбишаку, Зараз вижену її!
Підійшли вони до хати.
– Геть! – загримав волохатий.
Забирайся звідсіля! – А лисиця відмовля:
– От як скочу, як підскочу – Полетить із тебе клоччя, На шматочки роздеру, Ще й на порох розітру!
Як почув ведмідь цю мову – Враз сховався у кущі, І побрів наш зайчик знову, Сльози річкою ллючи.
Стріла зайчика собака, Розпитала, що та як.
– Годі, – каже, – годі плакать, Не боюсь я розбишак!
Підійшла й вона до хати, Загарчала: – Геть, хвостата!
Забирайся звідсіля! – А лисиця відмовля:
– От як скочу, як підскочу, – Полетить від тебе клоччя, На шматочки роздеру, Ще й на порох розітру!
Утекла й собака зразу!
А зайчатко уночі Знов побігло, від образи Сльози річкою ллючи.
Враз іде назустріч півник, Гострі шпори на ногах.
– Що з тобою? Дуже дивно Зайця бачити в сльозах!
– Ой, мене прогнала з хати Люта злодійка хвостата!
Ой, куди ж тепер піду?..
Де я захисток знайду?..
– Що ж, провчу я розбишаку!
– Де вже, півничок, тобі?!
Вовк, ведмедик і собака Відступились в боротьбі...
– Ну, за мене не страшися!
Сам побачиш, – от ходім! – Вийшли друзі на узлісся, Де стояв зайчатин дім.
Місяць виглянув з-за хмари.
Півник крилами ударив.
– Годі спать – ку-ку-рі-ку! – На чужім пуховику!
Вмить лиса продерла очі.
– Хто там ходить по двору?
От як скочу, як підскочу – На шматочки роздеру!
Не злякався півник смілий Та на ґанок як стрибне.
– Забирайся, поки ціла!
Не дратуй, гляди, мене!
Відкида лиса запори, Бачить: півник-молодець, Гострий дзьоб, сталеві шпори Ще й червоний гребінець.
Тут лиса аж закрутилась – Я хороша! Я не зла!
Я з зайчатком не сварилась, По-сусідському жила!..
А сама – мерщій на ґанок, Та – по східцях, та у ліс!..
І зустрінув зайчик ранок Знов веселий, як колись.
Інші цікаві казки
Ранець, шапочка та ріжок
Жили колись три брати. Стали вони все біднішати і біднішати, і, нарешті, так збідніли, що довелося їм зовсім голодувати,– не було в них навіть і шматка хліба, щ...
Русалка в ставі
Жив собі на світі мірошник; він жив разом із своєю дружиною в повному достатку. Грошей і всякого майна було у них вдосталь, і із року в рік достаток у них збіль...
Казка вигадка смішна про ведмедя – ласуна
Цить, синочку, спати треба, Сяють зорі серед неба; Коло тебе мати ляже, Щось до сну тобі розкаже – Казка ось тобі смішна Про ведмедя – ласуна. В пасіці ст...
Про дідову дочку та бабину дочку
Був собі дід та баба, і було в них дві дочки: дідова дочка й бабина дочка. Дідова ж дочка була така добра та роботяща, все робила, що їй наказувано, а бабина до...
Розумна Ельза
Жила собі людина, і була у неї донька, звали її Розумною Ельзою. Ось виросла вона, а батько й каже: – Час би віддати її заміж. – Так, – сказала мати, – як...
Богатир на лимані
В селі Медовому на Херсонщині в одного чоловіка був жвавий хлопчина, з яким батько завше рибальчив. Коли він став уже парубком, то батько його взяв з собою на л...

Додати коментар