Як піп товк просо

Жили по сусідству Іван і піп. Бувало, вийде Іванова жінка по воду, а піп одразу на свій ганок і:

– Гі-гі-гі...

Приходить жінка в хату і питає чоловіка:

– Чого то наш батюшка ірже до мене?

– А ти заіржи до його.

Вийшла жінка ще по воду, а піп знов на ганку:

– Гі-гі-гі...

А вона до його:

– Хі-хі-хі...

– Що, Оксано, можна прийти до тебе? – допитується піп.

– Можна, попе... Коли поїде чоловік на ніч в Деражно до млина, то й прийдете.

А хазяїн вже й домовився з жінкою, взяв три мішки полови та й їде. Вибіг піп на ганок:

– Іване, куди ви їдете?

– Та їду в Деражно до млина.

– Візьміть мені два мішки пшениці змолоть.

– Добре, попе. Давайте, я змелю.

Взяв Іван в попа два мішки пшениці й поїхав. Коли вже добре смеркло, вернувся додому, заглянув у вікно: піп вже за столом сидить, а жінка шихує варенички.

Застукотів Іван у двері. Піп злякався, а жінка до його:

– Де ж вас, попе, діти?.. Хіба у шафу ставайте, я зачиню... А коли чоловік ляже спати, то я вас випущу.

Зайшов чоловік у хату, а жінка голосно й питається, щоб піп чув:

– Чому так скоро вернувся назад?

– Колесо зламалося... Чи є що вечеряти?

– А що ж я тобі дам?

Йде чоловік до шафи, відчиняє, а піп там стоїть, тремтить.

– А ви чого сюди, попе, зайшли?.. Ану, жінко, принось чвертку проса і ступу в хату.

Принесла жінка чвертку проса і ступу в хату.

– Отак, попе, як стовчете просо, то й підете додому, а як ні, то голову одрубаю.

Як почав піп із суботнього вечора товкти просо, то товк, аж поки в неділю ранком сонце не зійшло: тре було йти в церкву правити. Дотовк піп просо і побіг, а за пшеницю уже й не споминає.

На другий день вийшла Іванова жінка по воду, а піп стоїть на ганку. Іванова жінка Й посміхається:

– Хі-хі-хі...

А піп до неї:

– Чого іржеш?.. Ти ще те просо не з’їла, що я натовк!