Три сини

Жила собі якось родина

Мати, батько і три сини.

Не було у них нічого

Окрім старої хатини.

Батько працював у пана

Прокидався дуже рано.

Мати всю хатню роботу

Від суботи до суботи.

А три сини, як звіринець

Від нудьги та й все сварились.

Якось батько захворів

Та й покликав він синів:

– Годі ледарі вам спати

Краще йдіть ви працювати.

Ой прокинулись так рано

Та й пішли вони до пана

А той пан та й ферму мав

Що робити їм сказав:

– У хліву лежать мішки

Треба їх перенести.

По однім на плечі брати

Обережно поскладати.

Старший син перший зайшов

Взяв найменший він мішок.

Середньому средній дістався

Що би він не підірвався.

А найменший, найслабіший

Залишився та й найбільший.

Йдуть вони, а спину рве –

Старший ледь мішок несе.

Середній брат під ніс пихтить,

А молодший аж біжить.

Знов зайшли вони у хлів

Що би взять собі мішків.

Знов у них та сама схема –

Знов одна і та ж проблема.

Цілий день мішки носили

Витратили купу сили.

Старший:

– Все, не можу більше

Відпочити треба трішки.

Середній:

– Я з тобою згоден

Тяжко на оцій роботі.

А молодший хоть би що:

– Я б іще відніс мішок.

– Щось не так, давай поглянем,

Що ми цілий день носили.

Найслабіший не зморився,

Найсильніший та й без сили.

Підійшли та й розв’язали,

По мішкам позаглядали.

Старший син носив пшеницю

У маленькому мішку.

Соняшник – середньому мішку.

А молодший, найслабіший,

У найбільшому мішку

Цілий день як навіжений

У мішках носив траву.

Почали вони сваритись

За мішки ледве не битись.

Та й почув весь галас пан:

– На сьогодні досить вам

Ось за вашу працю плата

Ось вам юнаки зарплата.

На столі лежать мішечки

Більший, средній та найменший.

Старший брат без роздумів

Взяв мішечок та й побільше:

– Я найтяжче працював.

Я найбільше заробляв.

Средній звісно ж средній взяв,

Бо по средньом заробляв.

А молодшому найменше,

Щоб носилося найлегше.

От прийшли вони додому

Та й заглянули в мішечки.

Від побаченого в них

Та й загуркало сердечко.

От засунув старший руку

Звідти п’ятаки дістав.

А самий середній брат

Все по десять собі мав.

А найменший, ой найменший,

Ну що вам сказати –

Тримав всі по п’ятдесят.

Треба вміти заробляти.

Знову крики, знову чвари:

– Батьку, як це так.

Цілий день я працював –

Заробив п’ятак.

Де ж ця справедливість, батьку?

Поясни, щоб стало легше.

Я носив мішки найтяжчі –

Заробив найменше

– Ой сини, мої сини, більше так не треба.

Весь цей час ви працювали, думавши лише про себе.

Треба було розділити, порівну усе носити.

Ви ж ніби одна родина, ви ж мої, мої три сини.

В одній хаті ви живете,

За однім столом їсте.

Один батько, одна мати

Що потрібно ще.

Не подумав про свого –

Захотів схитрити.

Пам’ятай, що доля також

Може підловити.