Суперечка двох книг
У бібліотеці на полиці стояли поруч дві книги. Одна – в шкіряній оправі, назву тиснено золотими літерами. Це книга про Великого Завойовника. Друга – в тонкій сіренькій обкладинці. Цо книга про Плугатаря й Сіяча.
– Люди стають розумні завдяки тому, що читають мене. Якби не було Завойовників, не було б ні Могутності, ні Слави.
Книга про Плугатаря і Сіяча й питає:
– А де той Завойовник, про якого ти розповідаєш? Про якого Завойовника в тебе написано?
– Він пройшов увесь світ. Перед чим тремтіли народи. Він спалив тисячу міст і підкорив сто народів.
– А де ж він тепер?
– Книга про Великого Завойовника мовчала.
– А я знаю, де твій Завойовник, – каже книга про Плугатаря й Сіяча. – Він зогнив у землі. А мої Плугатар і Сіяч живуть вічно.
Інші цікаві казки
Як маленький їжачок школу полюбив
У великій родині їжачків настав кінець літа. Сонце ще лагідно пригрівало землю, пахли гриби й достиглі ягоди, а мама-їжачиха лагідно збирала своїх дітей до школ...
Кобиляча голова
Був собі дід та баба. От і в діда дочка, і в баби дочка. От баба пускає їх на досвідки прясти. Дідова ж дочка пряде, а бабина все нічого не робить, а як прийде...
Два брати
Казка мовиться про двох братів. Старшого звали Василем, а молодшого — Михайлом. Старший брат дуже був заможний, жив у великих достатках. Молодший — навпаки. У м...
Як Братчик Кролик впорався з маслом
Були колись часи, – говорив дядечко Римус, перемішуючи залишки кави в кухлі, щоб зібрати весь цукор, – були колись часи – усі звірі жили дружно, як добрі сусіди...
Коржик
Був собі дід та баба. От одного дня дід і каже: – Спечи мені, старенька, хлібця! А баба каже: – Не спечу, бо нема борошна! – Та,– каже дід,– піди в комору,...
Аби гроші – гріха не буде
Жив собі піп. Та такий-то вже ласий на гроші був, що й не сказати. Ось одного разу в пана здохла собака. А той пан багатий був і любив собаку, як самого себе....
Додати коментар