Сонька Киця-Мурка – Казка для найменших

Жила-була на світі маленька дівчинка, яку мама кожного вечора заколисувала перед сном. Одного разу мама почала розповідати казочку про Кицю-Мурку.

— Ой, донечко, знаєш, була така киця на світі, що більше всього любила спати. Її звали Киця-Мурка, і вона була найбільшою сонькою на світі! Вранці прокидалася, але потім знову починала позіхати. Ось так: Аааа-ааа, — мама відкрила широко рот і показала, як киця позіхала.

Донечка посміхнулася, уявляючи, як велика м’яка киця потягувалася і позіхала.

— А ще, коли Мурку гладили по пухнастій спинці, вона так любила муркотіти: Мрррр… мрррр… — мама легенько погладила донечку по головці, показуючи, як муркотіла Киця-Мурка.

— Мурка могла мурчати й мурчати, поки їй було добре, а потім вона знову позіхала: Аааа-ааа, — знову показала мама. — І… засинала.

— І так кожного разу, коли Мурку гладили, вона муркотіла й засинала, як справжня сонька, — шепотіла мама, ніжно обіймаючи свою донечку.

Мама ще раз позіхнула, як Киця-Мурка, тихенько погладила донечку, й ось так, під ніжні мамині обійми, донечка також почала закривати свої оченята. І заснула вона солодко-солодко, точно так, як Киця-Мурка.