Солодка небезпека: Як мухи в мед потрапили

Одного разу в затишній кухні бабусі Марії трапилася пригода. На дерев’яному столі стояв глечик, наповнений запашним, золотавим медом. Бабуся зранку набрала його у пасічника, щоб пригостити своїх онуків.

Але не встигла вона закрити глечик, як легкий порив вітру зачепив його, і густий мед повільно потік по столу, розливаючись солодкою річечкою.

— Ой, треба швидко витерти! — мовила бабуся, але тут її покликав сусід.

Вона вийшла на хвилинку, а мед залишився розлитим, спокусливо блищачи під сонячним промінням.

🧚‍♂️ Бззз-бззз!

Десь неподалік зашурхотіло. Це мухи, що жили у щілинах під дахом, відчули медовий аромат.

— Друзі! — гукнула найспритніша муха Крутька. — Ви тільки вдихніть цей чарівний запах!

— Ой, це ж справжній бенкет! — вигукнув її товариш Жусть.

Захоплені солодким ароматом, вони кинулися вниз, а за ними і десятки інших мух. Вони навіть не замислилися над тим, що це може бути небезпечно.

— Ммм, який смак! — промовила одна з мух, занурюючи лапки у липку рідину.

— Це найкраща їжа в світі! — додала інша, вже по вуха змазавшись медом.

Але незабаром сталося щось дивне…

— Ой, що це? Чому мої лапки не відриваються? — забилася Крутька.

— Мої крила злиплися! — злякано закричав Жусть.

Всі мухи, що жадібно ласували медом, опинилися у пастці. Вони билися, намагалися вилетіти, але що більше борсалися, то глибше занурювалися у липку пастку.

— Що ж ми наробили?.. — прошепотіла одна з мух, розуміючи, що потрапила в біду через власну жадібність.

Коли бабуся Марія повернулася, вона побачила на столі не тільки розлитий мед, а й мух, що безпомічно ворушили крильцями.

— Ой, дурненькі, — сказала вона зітхнувши. — Солодке може бути небезпечним, якщо забути про розум.

Вона взяла ганчірку, обережно витерла мед і визволила тих мух, які ще могли полетіти.

З того часу мухи більше не кидалися жадібно на їжу, а спочатку думали, чи не приховує вона пастку.

Кінець!