Що приніс день

Аделька була маленькою дівчинкою. Найбільше на світі вона любила грати вдома вранці перед обідом, а після обіду йшла в сад, де її чекав друг равлик і чорний кіт. Про що ж ці троє, напевно, розмовляли? Про те, як пройшов їхній день.

Першою почала розповідати Аделька.

«Вранці я встаю з ліжечка, чищу зуби і одягаюся. Потім снідаю. Ось такий мій ранок. А який твій  ранок, коте?»

«Я встаю рано, ще до світанку. Йду на сніданок ловити мишку, а потім я її снідаю. Ось такий мій ранок. А який твій ранок, равлику?»

„Я вранці висуну голову з раковини. Це мій ранок.“

„А більше нічого?“ запитала Аделька.

„Я повзу до листка, щоб поїсти. Увесь ранок повільно до нього добираюся,“ розповідав равлик. „Це я роблю в першій половині дняі. А що робите ви в першій половині дня?“

„Я і граюся, а потім маю смачний перекус,“ похвалилася Аделька. „Іноді вдома, іноді в дитячому садку.“

„Я дрімаю,“ зізнався кіт. „Коли світить сонечко, дуже приємно гріє мене в хутрі.“

„А в обід у нас обід,“ нагадала Аделька. „Тоді я завжди маю щось смачне. Найбільше люблю картопляне пюре. А що ти маєш на обід, коте?“

„Я обідаю вдома на котячих гранулах. А ти, равлику? Маєш обід в полудень, як ми?“

„Звісно. В полудень я їм той лист, до якого доберуся. І я їм його до самого вечора,“ повільно розповідав равлик.

„А я в післяобідній час виходжу на вулицю, де граюся з вами. Або ми з мамою йдемо на прогулянки до лісу або до ставка. І з собою я беру перекус,“ розповідала Аделька.

„В післяобідній час я також виходжу на прогулянку,“ казав кіт. „Але ввечері я знову йду додому на їжу, трошки граюся, вилизуюсь і гайда спати в своє ліжечко. Але іноді вночі я виходжу дивитися на зірки і на місяць.“

„Вечором я також повинна йти додому,“ погодилася Аделька. „У мене буде смачна вечеря, я прийму ванну і одягну піжаму. Мама або тато мені прочитають казку, а після неї мені буде дуже добре спати всю ніч. А що ти робиш, равлику?“

„Ну, коли я вдень доїм цей лист, то повзтиму під кущем. Вечором я під нього залізу, сховаюся в раковину і спатиму всю ніч,“ говорить равлик. „Як ви встигаєте стільки всього за день?“ дивується ще равлик і повільно повзає до куща, щоб встигнути до вечора. Він просто повільний.

А як ви, діти? Як проходить ваш день?