Про коропчика і неслухняного рибака

У вербовій долині був великий ставок. У ньому жило багато риб. Коропи і соми. Одного разу в неділю у ставку мала відбутися велика подія. Мали вилупитися маленькі коропчики. Інші рибки не могли дочекатися. Вони раділи, коли з’являться перші ікринки. А коли вони трохи набухнуть і виростуть, з них будуть молоді коропчики. Рибки потім покажуть їм весь ставок і будуть з ними гратися.

Нарешті всі дочекалися. Ікринки осіли між водними рослинами. Усі були дуже раді. Жабки кумкали вітальні пісні, пташки розповсюджували це навколо, а соми вітали коропчиків. Минув деякий час, і з ікринок виросли молоді вправні коропи. Вони плавали у ставку і з великим задоволенням вчилися всьому новому.

Один з них був особливо допитливий. Це був найменший з усіх. Коропчик Петя. Він плавав всюди, залазив у всі закутки ставка, під кожен камінчик, під кожну водорість. Не було місця, яке б коропчик Петя не дослідив.

Одного дня, коли коропчик Петька  так плавав у ставку, щось раптом з’явилося перед ним. Це висіло на якомусь шнурку, погойдувалося у воді за хвилями і виглядало надзвичайно смачно. Він вже хотів молодий короп скуштувати це, як раптом його ззаду зупинив загрозливий голос: «Петю, не торкайся цього! Стій!!!» Це був його дядько сом. Він зупинив Петю саме вчасно.

Коропчик здивовано подивився на свого дядька і запитав: «Дядьку соме, чому я не можу це спробувати?» Адже це у ставку, отже, це їстівне. Подивись, як це гарно виглядає.» Дядько сом пояснив молодому коропчику, що це приманка від рибалки і що, якщо він захоче спробувати, може наколотися на гострий гачок і вже не звільниться. Рибалка витягне його зі ставка і буде біда. Крім того, Петі пояснив, що тут у ставку заборонено ловити рибу. Отже, цей рибалка, який хоче їх заманити та зловити, тут не має що робити. На краю ставка висить велика табличка, яка забороняє риболовлю тут.

«Знаєш, що ми робимо з рибаками, які хочуть рибалити, незважаючи на заборону?» «Дивись, ти насмієшся!» усміхнувся дядько сом. Він знайшов у ставку жмуток водоростей і загорнув їх у мул з дна ставка. Підплив до приманки, обережно зняв її і замість цього насадив водорості з мулом. Потім потягнув за мотузку. Рибалка подумав, що спіймалася рибка, і швидко почав мотузку змотувати до себе. Петько і дядько сом спочатку почули, як рибалка радіє, що щось зловив, але потім через мить, як він лається на те, що має на вудці. Водорості та мул.

Коропчик і дядько сом трималися за животи, як обдурили рибака. Іноді це навіть повторювалося. Рибак, якому було заборонено ловити рибу, закинув вудку з приманкою і чекав. Коропчик Петька з дядьком сомом завжди щось йому за ту приманку дарували. Одного разу вони насадили йому старий черевик, іншого разу консерву, яку знайшли на дні ставка. Таким чином вони принаймні позбувалися сміття, яке іноді якась людина забувала в ставку або кидала в нього. Дядько сом і коропчик Петька так разом прибрали ставок і до того ж навчили неслухняного рибака, що заборони слід виконувати.