Півник та двоє мишенят

Жили собі двоє мишенят – Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить та й до роботи береться.
Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок.
– Круть, Верть, – став гукати півник, – а гляньте-но, що я знайшов!
Поприбігали мишенята та й кажуть:
– Коли б це його обмолотити...
– А хто молотитиме? – питається півник.
– Не я! – одказує одне мишеня.
– Не я! – каже й друге мишеня.
– Я обмолочу, – каже до них півник. І взявся до роботи.
А мишенята й далі граються.
От вже й обмолотив півник колосок та й знов гукає:
– Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть гляньте, скільки зерна я намолотив!
Поприбігали мишенята.
– Треба, – кажуть, – зерно до млина однести та борошна намолоти.
– А хто понесе? – питає півник.
– Не я! – гукає Круть.
– Не я! – гукає Верть.
– Ну, то я однесу, – каже півник. Узяв на плечі мішок та й пішов.
А мишенята собі одно скачуть – у довгої лози граються. Прийшов півник додому, знов кличе мишенят:
– Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно приніс.
Поприбігали мишенята, пораділи:
– Ой півничку! Вже тепер тісто треба замісити та пиріжечків спекти.
– Хто ж міситиме? – питає півник. А мишенята й знов своє:
– Не я! – пищить Круть.
– Не я! – пищить Верть.
Подумав, подумав півник та й каже:
– Доведеться мені, мабуть.
От замісив півник тісто, приніс дрова та й розпалив у печі. А як у печі нагоріло, посадив пиріжки.
Мишенята й собі діло мають: пісень співають, танцюють.
Аж ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.
А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.
– Ох, і голодний я! – каже Круть.
– А я який голодний! – каже Верть. Та й посідали до столу.
А півник і каже:
– Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок?
– Ти, – кажуть мишенята.
– А хто його обмолотив?
– Ти, – вже тихіше відказують Круть із Вертем.
– А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?
– Ти, – вже й зовсім нищечком кажуть мишенята.
– А що ж ви робили?
Що мали казати мишенята? Нічого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а півник їх і не тримає. Хто ж отаких ледарів пиріжками пригощатиме?
Інші цікаві казки
Казка вигадка смішна про ведмедя – ласуна
Цить, синочку, спати треба, Сяють зорі серед неба; Коло тебе мати ляже, Щось до сну тобі розкаже – Казка ось тобі смішна Про ведмедя – ласуна....
Троє поросят
Були собі на світі троє поросят. Троє братів. Всі однакові на зріст, кругленькі, рожеві, з однаковими веселими хвостиками. Навіть імення в них були схожі. Зв...
Казка як зайчик лікував зубки
В одному зеленому лісі жив маленький Зайчик. Він був веселим, непосидючим і страшенно нетерплячим. Щойно вранці розплющував очі, як одразу вистрибував із ліжечк...
Казка "Колючка та обійми: історія одного їжачка"
Їжачок дуже любив осінню тишу. Йому подобалося сидіти біля озера й милуватися тим, як яскраво-червоні та жовті листочки влаштовують між собою змагання: хто з ни...
Казка Зайчик Пуня більше не боїться дитячого садка
У затишному лісі під пухнастою розлогою ялиною стояв будиночок із круглим дахом. У ньому жив маленький зайчик на ім'я Пуня. Він був дуже кмітливим: умів сам...
Казка Жабка-мандрівниця
Жила собі на світі жабка-скрекотушка. Сиділа вона на болоті, ловила комарів та мошок, а навесні голосно скрекотала разом зі своїми подругами. І прожила б вона т...

Додати коментар