Песик і втрачена кістка

Маленький голодний песик жив у старовинному мальовничому селі, оточеному садами. Цей собачка завжди був у пошуках їжі. Одного яскравого та сонячного дня він знайшов на ринку велику та смачну кістку.

Сповнений азарту, він схопив кістку й побіг, щоб сховатися від усіх.

Ця кістка стане справжнім святом! — радісно подумав він. Міцно тримаючи кістку в роті, він блукав провулками в пошуках тихого місця, де можна було б нею насолодитися.

Його шлях привів його до старого дерев’яного мосту, який перекинувся через чисту та спокійну річку. Коли він переходив міст, то помітив власне відображення у воді внизу. Але він не розумів, що таке віддзеркалення. Тому він бачив лише іншого собаку зі ще більшою і спокусливішою кісткою в зубах.

Засліплений жадібністю, песик подумав: Я мушу отримати цю кістку!

Він загарчав і загавкав на своє відображення, сподіваючись налякати іншого собаку й отримати більшу кістку.

Але як тільки він загавкав, його власна кістка вислизнула із зубів та впала у воду й була швидко змита течією. Песик відчайдушно намагався врятувати свою кістку, але було вже занадто пізно. Але кістка зникла.

Він стояв біля мосту, втупившись у воду. Він втратив не лише кістку у воді, яка була лише відображенням, але і свою справжню кістку. Голодний і сумний пусик зрозумів свою помилку.

Ох, який я дурень! — зідхав він. Я мав таку смачну кістку, а тепер я нічого не маю.

Він вирішив повернутися на ринок і спробувати знайти іншу кістку. Песик був дуже щасливий, що знайшов нову кістку.

Ця кістка не така велика, як та, що я втратив, але вона дуже смачна. Я радий, що я маю її. Я ніколи більше не буду жадібним.

Так закінчилася казка про песика і його кістку. Ми сподіваємося, що ви зробили висновки для себе й не будете жадібними, адже так можна втратити важливі для вас речі. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і не заздріть іншим. Це зробить вас щасливішими.

Дякуємо, що прочитали казку.

Бажаємо вам солодких снів і гарних мрій! 🌙

Слухайте онлайн аудіоказку: Песик і втрачена кістка