Осінній гномик Листочок і їжачок

У листопаді з природою відбуваються дивні речі. Найбільше ти можеш побачити, як листя забарвлюється в різні відтінки, а потім листочки самі падають на землю. Серед такого листя іноді можна побачити маленького осіннього гнома.
Його дуже важко помітити, тому що він так само красиво забарвлений, як і опале листя. Цього осіннього гнома звати Листочок, і він стежить за тим, щоб усі тваринки, які мають спати взимку, лягли в зимову сплячку і були до цього добре підготовлені.
Наприклад, їжаки. Щоб спати всю зиму, вони повинні бути добре нагодовані, мати правильну вагу і мати гарне місце для сну, де їм буде тепло. Якщо це не так, зима може бути для них небезпечною. Це знав і гном Листочок.
Одного разу він так гуляв по лісі. Стрибав між листям, деякі прикладав до себе і казав: «Оце був би гарний плащик. Такий кольоровий.» Як він так стрибав, раптом побачив купку сухого листя, яка вся тремтіла. Та купка тремтіла, як осика.
«Це дивно. Саме по собі листя так не робить. За цим щось буде», подумав собі гном. Повільно наблизився до купки. Присів біля неї і прислухався. «Тттто холодно», чулося з неї. Листочок повільно відгорнув листя і під ним побачив маленького їжачка, як той цокотить зубами і весь тремтить. «Що сталося, їжачку?» запитав гном Листочок. «Не знаю чому, але не можу зігрітися ані заснути. А тепер я вже маю вкладатися в зимову сплячку. Якщо мені це не вдасться, цю зиму я не переживу. Це моя перша зима, і я не знаю, що маю робити,” — тремтячи відповів їжачок.
Гномик Листочок уважно роздивився їжачка. Він хотів йому допомогти. Адже саме для цього він у лісі, щоб допомагати тваринкам. Як справжній листопадовий гномик. Щойно Листочок уважно подивився на їжачка, він одразу зрозумів, що з ним і чому він не може спати.
«Їжачку, ти мало важиш. У тебе немає достатніх запасів. До того ж, твоє гніздечко недостатньо тепле для зими. Але не хвилюйся. Я тобі допоможу. У нас ще є кілька днів до зими, щоб це виправити», — сказав гном Листочок і взявся до роботи. Він почав шукати в лісі останні ласощі для молодого їжачка. Носив їх йому і стежив за тим, щоб він усе гарно з’їв. Так він робив кілька днів. Їжачок повільно набирав сили і вагу. Як тільки зима постукала у двері, гном Листочок зібрав кілька листків, моху та гілок і добре утеплив їжачкову хатинку. Коли їжак згорнувся під купою зібраних речей, він швидко і легко зігрівся і заснув.
Гномик Листочок був дуже радий, що знову зміг комусь допомогти. Ще до приходу зими він ходив перевіряти їжачка, чи спить він і чи йому тепло. І вже дуже чекав, коли знову настане осінь, і він зможе відвідати свого друга. Але тоді це вже не буде маленький їжачок, а стане великим їжаком.
Інші цікаві казки
Казка вигадка смішна про ведмедя – ласуна
Цить, синочку, спати треба, Сяють зорі серед неба; Коло тебе мати ляже, Щось до сну тобі розкаже – Казка ось тобі смішна Про ведмедя – ласуна....
Троє поросят
Були собі на світі троє поросят. Троє братів. Всі однакові на зріст, кругленькі, рожеві, з однаковими веселими хвостиками. Навіть імення в них були схожі. Зв...
Казка як зайчик лікував зубки
В одному зеленому лісі жив маленький Зайчик. Він був веселим, непосидючим і страшенно нетерплячим. Щойно вранці розплющував очі, як одразу вистрибував із ліжечк...
Казка "Колючка та обійми: історія одного їжачка"
Їжачок дуже любив осінню тишу. Йому подобалося сидіти біля озера й милуватися тим, як яскраво-червоні та жовті листочки влаштовують між собою змагання: хто з ни...
Казка Зайчик Пуня більше не боїться дитячого садка
У затишному лісі під пухнастою розлогою ялиною стояв будиночок із круглим дахом. У ньому жив маленький зайчик на ім'я Пуня. Він був дуже кмітливим: умів сам...
Казка Жабка-мандрівниця
Жила собі на світі жабка-скрекотушка. Сиділа вона на болоті, ловила комарів та мошок, а навесні голосно скрекотала разом зі своїми подругами. І прожила б вона т...

Додати коментар