Наймит і пан

Було це давно. Бідняк став проситися до багача на службу. – Робітники мені потрібні, але що ти вмієш робити? – запитав вельможа. – Я варити і пекти можу, копати, молотити, худобу пасти,– відповів бідняк. – А яку ти плату бажаєш за свою службу у мене за рік? – Та небагато. Будете мене одівати, годувати та дванадцять рублів на рік давати. Багачу сподобалось, що бідняку багато платити не треба, і взяв його до себе на службу. На другий день, лише почало світати, встали всі слуги, а потім піднялись і господарі. Дивляться, а нового робітника не видно. В полудень господар розізлився, пішов будити нового наймита. Відкрив двері, дивиться, а той сидить голий, склавши руки, на постелі. – Це ти мені так служиш? А наймит відповідає: – Пане, я тебе з самого ранку чекаю, а ти, очевидно, забув про нашу умову. – Яку умову? – Так ти ж обіцяв, що мене вбирати і годувати будеш, так ось я жду, коли ти прийдеш мене вбрати і нагодувати.