Миша хатня і миша польова

Гладка польова миша завітала в гості до хатньої та й питає:

— І чого ти, сестро, така дрібна та худа? Таж у хаті і така їжа, й така, либонь, не раз і смачненьким поласуєш. А я, бідна, самим зерном давлюся, та й того нема вдосталь, а бач, таки справніша за тебе.

Ще й не набалакалися миші, як вискочив котюга. Хатня миша шусть у шпарку та й немає. А польова сюди тиць, туди тиць — не втовплюється, вузькі шпарки. Затремтіла та й дивиться котові в очі.

Висунула тоді хатня миша з нори голівку та й каже:

— Отож я, сестро, дивлячись день при дні на того ірода, й стала така дрібна та худа.