Мойсей і вихід євреїв з Єгипту

Передбачення Господнє здійснилося. Світання, що засяяло в ніч на п’ятнадцяте Нісана для ізраїльтян променями свободи, для єгиптян відкрило страшне лихо, яке спіткало їх тієї ночі. Ще євреї біля своїх осель святкували Пасху Господню, а Ангел смерті пройшов по всьому Єгипту і уразив усіх первістків. Жах охопив єгиптян, і здійнявся великий плач по всій землі, бо не було дому, де не було б померлого. У самому палаці фараон оплакував свого спадкоємця. Після цього удару гординя фараона зламалася. Дізнавшись про біду, що спіткала його країну і власний дім, він ще вночі покликав Мойсея й Аарона і в розпачі сказав: «Встаньте, вийдіть із-поміж мого народу — і ви, і сини Ізраїлеві, і підіть, служіть Господеві… і благословіть мене». Єгиптяни, які жили поруч із євреями, також просили їх якнайшвидше залишити країну і давали їм золоті та срібні речі.

Рано-вранці, п’ятнадцятого дня місяця Авів (Нісан), євреї вийшли зі своїх домів із такою поспішністю, що не встигли заквасити тісто. Вони несли його в діжах на плечах і вже в дорозі пекли собі прісний хліб. Народ збирався під проводом своїх старійшин, і великими групами ізраїльтяни прямували до Раамсеса, де на них чекав їхній вождь і визволитель Мойсей. Коли всі зібралися, пролунали срібні труби, і колона вирушила з землі Гесем на схід. Вона складалася з шістсот тисяч озброєних чоловіків, не рахуючи жінок і дітей. Попереду несли поховальний воз із дерев’яною труною, у якій знаходилися забальзамовані останки патріарха Йосипа, а позаду тягнулися численні стада овець, кіз і в’ючних ослів.

У пустелі втікачі з радістю переконалися, що їх веде Сам Господь.