Маленький тракторець — великі справи

Жили собі в одному маленькому містечку два трактори: великий червоний і маленький синій тракторець.

Червоний трактор працював від самого ранку й до пізнього вечора. То його викликали лагодити водогін, то копати ями для нових труб, то допомагати в порту після сильної зливи.

Усі в місті знали: червоний трактор сильний, мудрий і дуже надійний.

А маленький синій тракторець виїжджав із гаража рідко. Про нього часто говорили, що він ще замалий і незграбний. Через це він часто сумував.

Коли йому доручали якусь справу, він дуже хвилювався. Поспішав, плутався, а коли щось не виходило — засмучувався ще більше.

Одного разу взимку, розчищаючи подвір’я від снігу, він так поспішав, що ненароком зламав паркан. Іншим разом разом зі снігом зсунув кущ бузку. А ще якось застряг у великому заметі, коли хотів зробити дітям снігову гірку.

Тоді червоний трактор приїхав допомогти й сказав:

— Не сумуй. Ти теж зможеш робити великі справи. Просто не поспішай і вір у себе.

Минув час. Настала весна.

Червоний трактор щодня мав нову роботу, а синій уже майже перестав сподіватися, що колись стане потрібним.

Та одного ранку сталося дещо незвичайне.

Червоний трактор не повернувся до гаража. Синій дуже хвилювався.

Рано-вранці його розбудив гучний сигнал.

На вулиці стояла велика пожежна машина.

— Вітаю, синій тракторцю! — загуділа вона. — Твій друг зламався і зараз у майстерні. А в лісі пожежа! Потрібно терміново викопати рів, щоб зупинити вогонь і врятувати звірів та птахів!

У тракторця аж мотор затремтів.

— Швидше! Часу мало! — закричала пожежна машина.

Синій тракторець помчав так швидко, як тільки міг.

Коли вони приїхали до лісу, навколо вже здіймався дим. Вогонь підступав до дерев.

До нього підбіг лісник.

— Копай звідси й до струмка! Треба зробити рів, щоб вогонь не перейшов далі!

Синій тракторець узявся до роботи.

Тепер він більше не думав, що маленький чи незграбний. Він думав лише про зайчиків, білочок, пташок і всіх мешканців лісу.

Його ковш працював швидко й упевнено.

Разом із пожежниками вони працювали до самого вечора.

І пожежу вдалося зупинити.

Лісник підійшов до тракторця й сказав:

— Молодець! Без тебе ми б не впоралися!

Синій тракторець був щасливий. Уперше він відчув, що справді потрібний.

Наступного дня йому зателефонував вантажівка:

— Привіт! Треба допомогти привезти пісок до дитячих майданчиків. Літо вже близько!

Синій тракторець із радістю погодився.

До вечора всі діти вже будували замки з чистого жовтого піску.

Коли тракторець повернувся до гаража, там на нього вже чекав червоний трактор.

— Я чув про твої великі справи, — усміхнувся він. — Ти чудово впорався.

Синій тракторець тихо відповів:

— Я так хотів бути сильним і вправним, як ти.

Червоний трактор засміявся:

— А ти вже такий. Головне не розмір, а працьовитість, сміливість і добре серце.

Відтоді вони працювали разом.

І кожен у місті знав: навіть маленький тракторець може робити великі й важливі справи.