Край лукомор'я дуб зелений (Уривок з поеми "Руслан і Людмила")

Край лукомор'я дуб зелений,

І золотий ланцюг на нім:

Щодня, щоночі кіт учений

На ланцюгу кружляє тім;

Іде праворуч — спів заводить,

Ліворуч — казку повіда.

Дива там: лісовик там бродить,

В гіллі русалка спить бліда;

На невідомих там доріжках

Сліди нечуваних страхіть;

Там хатка на куриних ніжках

Без вікон, без дверей стоїть;

В примарах там ліси й долини;

Там на світанні хвиля лине

На берег дикий пісковий,

І тридцять витязів чудових

Із хвиль виходять смарагдових,

Та ще й дозорець їх морський;

Там королевич мимоходом

Полонить грізного царя;

Там серед хмар перед народом

Через ліси, через моря

Чаклун несе богатиря;

В темниці там царівна тужить,

А сірий вовк їй вірно служить;

З Ягою ступа там бреде,

Вперед сама собою йде;

Там цар Кащей над злотом чахне;

Там руський дух...

Там Руссю пахне!

І я там був, і мед я пив;

Край моря бачив дуб зелений;

Під ним сидів, і кіт учений

Своїх казок мене учив.

Одну згадав я: добрі люди,

Нехай для вас ця казка буде.