Казка:

Хризантема й цибулина

2

Недалеко від хати росла Хризантема.

На спаді літа вона зацвіла ніжним рожевим цвітом і милувалася своєю красою. Її квіти шепотіли: Які ми гарні…

А поруч із Хризантемою росла Цибулина. Ну, звичайнісінька цибуля. На спаді літа Цибулина доспіла, зелене пір’я зів’яло, й від неї відгонило гострим духом. Хризантема морщила носа й казала:

– Як неприємно від тебе тхне! Дивуюся, навіщо люди таке й сіють. Мабуть, щоб відлякувати бліх.

Цибулина мовчала. Проти Хризантеми вона відчувала себе простачкою.

Та ось із хати вийшла жінка й іде прямо до Хризантеми. Ця затамувала й дух. Певно, що жінка зараз скаже: Які гарні квіти в Хризантеми! Жінка справді підійшла до Хризантеми й сказала:

– Які гарні квіти!..

Хризантема аж танула од утіхи. Потім жінка нахилилася, вирвала Цибулину, роздивилася й вигукнула:

– Яка гарна Цибулина!

Хризантема нічого не могла збагнути. Вона собі думала: Невже й Цибулина може бути гарною?

Сподобалось? Поділись з друзями:

Додати коментар

Інші цікаві казки