Хатинка на ялинці

Там, де сосни та ялинки у лісочку стали вряд,

скаче білка-сіроспинка, закликає всіх звірят.

Сіра спинка, довгий хвостик, по деревах – плиг та плиг!

– У свою хатинку в гості я сьогодні кличу всіх!

У моїй малій хатинці, на ялинці між гілок,

наготовлено гостинців для звіриних для діток!

Полетіла швидко бджілка, понесла усім листи:

Всіх обідати до білки

дуже просимо прийти.

І, почувши цю новинку, по вечірній по росі

у хатинку на ялинку поспішили гості всі:

снігурі дзвінкоголосі, гостродзьобі ятелі,

павучки, бджілки та оси, і розкошлані джмелі,

і роззява – чорна гава, і зайчата-стрибунці,

і гладка зелена жаба, і веселі горобці.

Ось нечутно, непомітно поспішає сірий кріт,

щоб до білки-сіроспинки не спізнитись на обід.

І жуки, жуки злетілись – музиканти-сурмачі:

клишоногі, жорсткокрилі, усачі і рогачі.

Сіроспинка всіх вітає, сіру лапку подає,

ще й до столу закликає, ще й гостинці роздає.

У хатинці на ялинці свято радісне іде.

До світанку – співи й танки і музика виграє.

Грає бджілка на сопілку,

дружно влад брипять джмелі,

туки-тукн дзьобом в гілку

ятелі-

приятелі.

А зайчата-

стрибунчата,

ще й горобчик-молодець

підхопились

та й пустились

по травиці у танець!

Горобців весела зграя

танцювати почала.

Грає, грає, виграває

на сопілочку бджола!

У хатинку на ялинку, де музика, співи й сміх,

кличе білка-сіроспинка всіх звіряток лісових.

– Тільки гусінь волохату ми не пустимо у хату.

Бо вона у нашім лісі робить шкоду – просто жах! –

з’їла листя усе чисто на маленьких деревцях.

– І злодійку мишу ми в хаті не залишимо.

Бо ця миша позавчора, позавчора уночі,

влізла в білчину комору і погризла калачі.

– І гадюку хижу ми із хатини виженем.

Бо в пташиному гніздечку ця гадюка – лютий гад! –

подушила всі яєчка і поїла пташенят!

– Поточили короїди на деревах всю кору.

Не покличем їх обідать і не приймем в нашу гру!

Той, хто в лісі робить шкоду,

хто нам лиха наробив,–

хай до нас і не заходить!

Ми не любим шкідників!

Так у білки-сіроспинки розважались до зорі

комашня й малі тваринки, горобці та снігурі.

Рано-зранку, на світанку, по ранковій по росі

із хатинки на ялинці розійшлися гості всі.

Білка в хатці задрімала.

Жабка спить на бережку.

Тихо-тихо вранці стало у зеленому ліску.

Навіть сосни та ялинки не колишуться, мовчать.

І росинки на травинках, як намистечко, блищать