Йосип у Єгипті

Йосип жив у Єгипті. Але його батьківщиною лишалася країна Ханаан, де жили його батько Яків, який дуже любив Йосипа, та одинадцять братів.

Життя Йосипа виявилося дуже важким. У Ханаані юнак був улюбленцем свого батька. А тут, у Єгипті, він чужий. Люди тицяли на нього пальцем і казали: «Подивіться-но, відразу видно, що це чужинець».

У Ханаані Йосип мав що завгодно, бо його батько був багатієм. А в Єгипті юнака продали в рабство одному заможному вельможі. Спочатку Йосип був його рабом. Але юнак так сумлінно виконував свою роботу, що невдовзі йому почали довіряти дедалі відповідальніші завдання. Так Йосип став управителем у домі цього вельможі.

Бог не забув Йосипа. Він був із ним, але бажав, аби юнак змінився. Господь не хотів, аби Йосип залишався розпещеним хлопчиком, який мимоволі ввів своїх братів у гріх. Господь хотів, аби Йосип довіряв Йому і став таким, якого б поважали люди та на кого можна було б покластися. Одного разу Йосипа кинули до в’язниці за злочин, якого він не скоював. Але й там Бог не залишав його.

В’язниця була страшною, темною та вологою. Наглядач тюрми побачив, як наполегливо працює Йосип, і поставив його старшим над іншими в’язнями. Йосип потоваришував з ув’язненими. Якось двом із них наснилися дивовижні сни. Вони розповіли їх Йосипу. «Бог допоможе мені зрозуміти, що означають ці сни», – сказав їм Йосип. «Твій сон означає, що за три дні тебе звільнять, – повідомив Йосип одному. – Прошу тебе, не забудь тоді про мене й попроси, щоб мене теж звільнили». Чоловік цей був чашником і підносив вино до столу фараона. Минуло три дні. Чашника дійсно звільнили з в’язниці, і він знову став прислужувати фараону.

Минуло два роки, а Йосип досі перебував у в’язниці. Якось фараону наснився незвичайний сон, і ніхто не знав, що він означає. Аж тут чашник згадав про Йосипа. «Я знаю чоловіка, який може витлумачити твій сон, – повідомив він фараона. – Його Бог допомагає йому».

Фараон наказав привести Йосипа. «Мені наснився дивний сон, – почав фараон, – і мій слуга сказав, що ти можеш його витлумачити». «Мій Бог допоможе мені», – відповів Йосип.

Фараонові наснилося, ніби він стоїть на березі великої річки й бачить, як сім угодованих корів виходять із води та починають пастися. Потім він побачив сім кістлявих, худих корів, які теж вийшли з води. Худі корови зжерли сім угодованих, але залишилися такими ж худими та кістлявими. І тут фараон прокинувся.

«Якби ж я знав, що означає цей сон!» – вигукнув фараон. Йосип відповів: «Бог хоче сповістити тобі, що сім років поспіль буде хороший урожай і по всій землі єгипетській пануватиме достаток. Ти маєш усі ці роки збирати надлишки зерна, бо потім настануть сім неврожайних років і люди голодуватимуть».

«Як добре, що Бог сповістив нам про це, – зрадів фараон. – Ми зробимо великі запаси зерна. Але нам потрібна мудра людина, яка б очолила цю справу. Я вирішив призначити тебе на цю посаду».

Так Йосип став другою людиною в Єгипті після фараона. В гарні врожайні роки чоловік збирав зерно в житниці. А коли настали важкі неврожайні роки, люди приходили до Йосипа й купували в нього хліб.

Навіть з інших країн приходили люди, щоб купити хліб. І в землі Ханаан, де жили батько і брати Йосипа, теж настало лихоліття. Урожай був украй поганим, і люди почали голодувати.

Одного разу, коли Йосип був зайнятий у коморі із зерном, він побачив, що у двері входять його брати. Вони не впізнали Йосипа й навіть не припускали, що цей поважний пан, до якого прийшли по хліб, їхній рідний брат. Йосип удав, ніби їх не знає. Він хотів перевірити, чи залишилися брати такими ж злими, як раніше.

Але коли Йосип переконався, що брати щиро розкаялися у своєму злочині проти нього, то зізнався, хто він. Брати сильно налякалися. Але Йосип заспокоїв їх: «Не бійтеся, ви ж бачите, що Бог не залишив мене. Ідіть додому і привезіть мого батька Якова. Я хочу, щоб ви всі жили зі мною в Єгипті, бо попереду ще п’ять голодних років».

Яків усі ці роки вважав, що Йосипа більше немає серед живих. Тож як він зрадів, коли знову побачив свого улюбленого сина живим і неушкодженим! Яків був щасливим, живучи в Єгипті.

Найбільше радів Яків із того, що Йосип став людиною, яку всі поважали та якій довіряли. Бог змінив Йосипа та його братів. Яків щиро дякував Богові за те, що Він був із Йосипом у Єгипті та зберіг його.