Горобець-молодець

Як був собі горобець і пішов до билинки:

– Поколиши мене, билинко!

– Не хочу.

– Ну я піду до кози, нехай тебе коза з’їсть!

– Козо, козо! Іди билинку гризти!

– Нащо гризти?

– Не хоче горобця-молодця колихати.

– Не хочу.

– Ну я піду до вовка, нехай тебе вовк з’їсть!

– Вовче, вовче, іди козу їсти.

– Нащо їсти?

– Не хоче билинку гризти.

– Нащо билинку гризти?

– Не хоче горобця-молодця колихати.

– Не хочу.

– Ну я піду до людей, нехай тебе люди вб’ють.

– Люди, люди! Ідіть вовка бити.

– Навіщо вовка бити?

– Не хоче козу їсти.

– Нащо козу їсти?

– Не хоче билинку гризти.

– Нащо билинку гризти?

– Не хоче горобця-молодця колихати.

– Не хочем.

– Ну я піду до вогню, нехай вас вогонь випалить.

– Вогонь, вогонь! Іди людей палити.

– Нащо людей палити?

– Не хочуть вовка бити.

– Нащо вовка бити?

– Не хоче козу їсти.

– Нащо козу їсти?

– Не хоче билинку гризти.

– Нащо билинку гризти?

– Не хоче горобця-молодця колихати.

– Не хочу.

– Ну я піду до води, нехай тебе вода ви- тушить.

– Водо, водо! Іди вогонь тушити.

– Нащо вогонь тушити?

– Не хоче людей палити.

– Нащо людей палити?

– Не хочуть вовка бити.

– Нащо вовка бити?

– Не хоче козу їсти.

– Нащо козу їсти?

– Не хоче билинку гризти.

– Нащо билинку гризти?

– Не хоче горобця-молодця колихати.

– Не хочу.

– Ну я піду до вола, нехай тебе віл вип’є.

– Воле, воле! Іди воду пити.

– Нащо воду пити?

– Не хоче вогонь тушити.

– Нащо вогонь тушити?

– Не хоче людей палити.

– Нащо людей палити?

– Не хочуть вовка бити.

– Нащо вовка бити?

– Не хоче козу їсти.

– Нащо козу їсти?

– Не хоче билинку гризти.

– Нащо билинку гризти?

– Не хоче горобця-молодця колихати.

– Не хочу.

– Ну я піду до довбні, нехай тебе довбня уб’є.

– Довбне довбне! Іди вола бити.

– Нащо вола бити?

– Не хоче воду пити.

– Нащо воду пити?

– Не хоче вогонь тушити.

– Нащо вогонь тушити?

– Не хоче людей палити.

– Нащо людей палити?

– Не хочуть вовка бити.

– Нащо вовка бити?

– Не хоче козу їсти.

– Нащо козу їсти?

– Не хоче билинку гризти.

– Нащо билинку гризти?

– Не хоче горобця-молодця колихати.

– Не хочу.

– Ну я піду до червей, нехай тебе черви по¬точать.

– Черви, черви! Ідіть довбню точити.

– Нащо довбню точити?

– Не хоче вола бити.

– Нащо вола бити?

– Не хоче воду пити.

– Нащо воду пити?

– Не хоче вогонь тушити.

–- Нащо вогонь тушити?

– Не хоче людей палити.

– Нащо людей палити?

– Не хочуть вовка бити.

– Нащо вовка бити?

– Не хоче козу їсти.

– Нащо козу їсти?

– Не хоче билинку гризти.

– Нащо билинку гризти?

– Не хоче горобця-молодця колихати.

– Не хочем.

– Ну я піду до курей, нехай вас кури визбирають.

– Кури, кури! Ідіть червей збирати.

– Нащо червей збирати?

– Не хочуть довбню точити.

– Нащо довбню точити?

– Не хоче вола бити.

– Нащо вола бити? , – Не хоче воду пити.

– Нащо воду пити?

– Не хоче вогонь тушити.

– Нащо вогонь тушити?

– Не хоче людей палити.

– Нащо людей палити?

– Не хочуть вовка бити.

– Нащо вовка бити?

– Не хоче козу їсти.

– Нащо козу їсти?

– Не хоче билинку гризти.

– Нащо билинку гризти?

– Не хоче горобця-молодця колихати.

– Не хочем.

– Ну я піду до воршика, нехай вас воршик видавить.

– Воршик, воршик! Іди курей давити.

– Нащо курей давити?

– Не хочуть червей збирати.

– Нащо червей збирати?

– Не хочуть довбню точити.

– Нащо довбню точити?

– Не хоче вола бити.

– Нащо вола бити?

– Не хоче воду пити.

– Нащо воду пити?

– Не хоче вогонь тушити.

– Нащо вогонь тушити?

– Не хоче людей палити.

– Нащо людей палити?

– Не хочуть вовка бити.

– Нащо вовка бити?

– Не хоче козу їсти.

– Нащо козу їсти?

– Не хоче билинку гризти.

– Нащо билинку гризти?

– Не хоче горобця-молодця колихати. Воршик до курей, кури до червей, черви до довбні, довбня до вола, віл до води, вода до вогню, вогонь до людей, люди до вовка, вовк до кози, коза до билинки, билинка до горобця:

– Горобець-молодець, ай-лю-лю! Ай-лю-лю, горобець-молодець!