День народження – сюрприз

Як маленька Ганка крокувала разом з татом з дитячого садка до машини, вона весело наспівувала. Вона вже була велика дошкільниця.

«Ну це ж яка гарна пісенька!» похвалив її тато, коли вони сідали в машину. Ганка лише усміхалася і далі наспівувала.

«Таку гарну пісеньку ти могла б заспівати і мамі на день народження!» сказав їй тато.

Ганка застигла. Ой, сьогодні п’ятниця. Та сама п’ятниця, про яку їй вже казав тато! У мами день народження, а вона нічого не зробила для неї в дитячому садку! Вона забула! Навіть нічого не намалювала! Вона повинна щось зробити для неї. Або придумати віршик! Якщо вийде, можливо, встигне і те, і інше, мама ж цього заслуговує.

«Я забула, тату. Що тепер?» — запитала зі сльозами на очах Ганка у татуся, сподіваючись, що він порадить їй, що зробити для мами.

Татусь задумався: «Не хвилюйся, щось разом вдома придумаємо!» — відповів нарешті.

Коли Ганка з татусем прийшли додому, мама ще не була вдома. Уф, хоча б так! Ганка вирушила на кухню, де швидко прикрасила стіл рожевим кольором. Скрізь розставила рожево-білі стрічки, рожеві паперові тарілочки та красиві серветки. Це був улюблений колір мами. Татусь поклав там красивий шоколадний торт, який купив у магазині.

«А що, якби ми не давали мамі цей куплений торт, а разом спекли їй один?» запропонував тато. Це ж чудова ідея!

Очі Ганни засяяли! Так вона все ж таки щось подарує їй!

Дівчинка одягла фартух, стала на стільчик на кухні і чекала, яку роботу їй дасть татусь.

«Тату, давай зробимо їй рожевий торт! Цей колір мама найбільше любить!» сказала Ганка. Татусь нарешті погодився, дістав книгу рецептів, де знайшов шоколадно-малиновий тортик. І так вони взялися до роботи.

Ганка змішала цукор, яйця та шоколад, а тато тим часом підготував борошно, молоко та красиві свіжі малини, які нададуть торту рожевого відтінку. При цьому вони весело наспівували. Однак борошно, так воно не залишилося лише в мисці, воно було справді всюди!

Коли торт був майже готовий і вони дістали його з духовки, мама була вже майже вдома.

«Тату, ми ще повинні швидко його прикрасити!» — сказала Ганка. Татусь запропонував дочці прикрасити його самій, а він тим часом прибрав кухню, яка після випікання виглядала як сніговий вибух. Ганка взялася за важливе прикрашання. На верхівці рожевого тортика вона розклала квіточки з марципану у формі сердечка. З кольоровими драже вона трохи незграбно створила літери М-А-М-І-Н-Ц-І! Потім ще весь свій витвір посипала цукровою пудрою так, як її навчала бабуся.

Ганка була горда собою. Не тільки їй вдалося правильно скласти літери, але й торт гарно прикрасити! «Дзень!» раптом задзвонив дзвінок! Додому прийшла мама! Татусь відчинив їй двері і привітав у гарно прикрашеній квартирі. Ганка тримала в руках тортик і співала пісеньку: «З Днем народження, мамо, щоб щастя було не мало!»

Мама була зворушена. «Це найкрасивіший торт і свято у світі!» похвалила їх зі сльозами на очах. Ганка раділа. Вона усвідомила, що мамі не потрібні дорогі подарунки. Все, що потрібно, це подарунок, зроблений з любов’ю. Від серця.

Ганка і тато привітали маму і почали їсти рожевий тортик. «А хто так гарно виклав напис з драже?» – запитала мама.

«Я, я! І тато мені навіть не допомагав!» – похвалилася дівчинка.

«Ну ти будеш зіркою в школі!» – похвалила її мама. І так день народження мами вдався. Ганка більше не була сумною. Куплений тортик не був навіть близько таким смачним, як той від Ганки ​​а татти.