Черв’ячок Ельвіра  малює

В одному будинку на околиці маленького села жила допитлива білява дівчинка на ім’я Юлія. Маленька Юлія найбільше у світі любила малювати. Тому вдома у неї було дуже багато фарб і акварелей. Коли у неї було свято, завжди мама чи дідусь з бабусею купували їй різні фарби.

Юлія малювала у своїй рожевій кімнатці, але коли ставало тепліше і сонечко світило на небі, вона малювала і в саду. А в цьому саду у маленької Юлії жила і черв’ячок Ельвіра. Завжди, коли дівчинка виходила на вулицю разом зі своїми фарбами і картинами, маленький черв’ячок Ельвіра потайки спостерігала за нею, як вона малює тими прекрасними фарбами всілякі речі.

«Ой, якби ж і я мала ручки і могла так гарно малювати», – сумно сказала собі Ельвіра. Адже у дощових черв’яків таких ручок немає, у них лише довге тіло, і з ним, мабуть, не можна малювати, зітхала сумно Ельвіра. Якби ж і вона могла малювати, як Юлія. І так Ельвіра лише здалеку спостерігала, як Юлія гарно малює дерева і квіти, тваринок чи сонечко. Це були чудові малюнки, повні кольорів, дівчинка була дуже розумна.

Одного разу Юлія знову вирушила малювати свій черговий малюнок у садок. Як вона малювала, випадково розлила всі свої фарби на землю. Вона швидко встала і побігла до мами, щоб розповісти їй, що сталося. «Мамо, мамо, фарби розлилися на травичку!» – сумно кричала маленька дівчинка.

Коли дівчинка бігла до мами, вона не тільки розлила фарби на землю, але й випадково скинула на травичку свій незакінчений малюнок. Ельвіра все це спостерігала і бачила, як Юлія розлила фарби на землю. І так черв’ячок Ельвіра підповзла трохи ближче, щоб побачити ці красиві фарби, розлиті по траві. Повзла ближче і ближче, поки не зрозуміла, що вся кольорова. Виглядала як веселка! Рожева, червона, фіолетова, навіть жовта… Всі ці кольори тепер були на тільці Елі, і вона навіть не усвідомила, що, повзаючи ближче, опинилася на картині Юлії,і своїм тільцем малює по картині.

Аж раптом вигукнула: «Ой! Я малюю! Це мій найщасливіший день», раділа Ельвіра. І так вона звивалася і повзла по картині, створюючи красиві хвилі різних кольорів.

Коли прийшла маленька Юлія разом з мамою, черв’ячок Ельвіра швидко сховалася в травичці, але була вдячна, що хоча б на мить спробувала, як це малювати. Дівчинка потім виставила свій малюнок на поличку, і Ельвіра знала, що дівчинці її робота дуже подобається.