Бурячок і їжачок

На городі,

Що при броді,

Біля гатки

В грядку-

Латку

Сам, без матері,

Без татка,

їжачок,

Мале дитятко,

Садить носом

Бурячок, –

Проштовхнув

У грядці дірку.

В дірку

Вкинув насінинку.

Славно,

Справно

їжачок

Посадив

Свій бурячок.

Шубу знявши

З голочок,

Заскородив

Грядку-

Латку

Та й бігом

З відром

До броду –

Ллє на грядку

Теплу воду, їжачок,

Мале дитятко,

Сам полив

З посівом грядку.

Потім став

Собі на кладку

Та й гадає

Важно гадку:

Що йому

Робить і як,

Щоб на славу

Ріс буряк?

Промайнуло

Кілька днів,

Бурячок

Зазеленів.

Їжачок

Взяв сапку

В лапку,

Посапав

Світанком грядку,

Щоб не муляли

Грудки

Бурячка

Попід боки.

Не лінився

їжачок –

Доглядав

Свій бурячок –

Шарував

І поливав,

Різних добрив

З віз привіз,

А буряк

Все ріс і ріс

І угору і униз.

Пролетіло

Тихе літо,

Із полів

Зібрали жито,

І моторний

їжачок

Сам прийшов

По бурячок.

На городі

їжачок

Смикав з грядки

Бурячок

І руками,

І ногами,

Гичку стис

У кулаки,

Підривався

Під боки,

Та не зрушився

Ніяк

З грунту

Капосний буряк.

їжачок,

Мале дитятко,

Утомився,

Зажурився

І заплакав

Біля грядки.

Їжакові мама

Й татко

Чують, плаче

їх малятко,

Та й бігцем, тюпцем

Із хатки

Перебігли разом

Кладку:

– Не ридай, їжаченятко,

От ми разом

Так і сяк

З грядки

Витягнем буряк. –

І всі троє

Дружно, любо

Буряка

Беруть за чуба.

Потягнули

Вгору, вбік,

Смик уліво,

Вправо – смик,

А буряк

З землі – ніяк!

Здивувались мама, татко:

– От який буряк

В малятка! –

Та й на поміч

Звуть в долину їжакову

Всю родину.

Позбігалися тітки,

Наїжачені дядьки.

Швагери

І дівери,

І брати,

І свати,

І зовиці,

І сестриці,

І малята-

Небожата, –

Всі колючі,

Всі чубаті.

Стали колом

Тісно в полі,

Узялися

Так і сяк

І за гичку,

Й за буряк,

Разом крикнули

Улад,

Похилилися

Назад –

На всю силу

їжачину

Потягнули

Бурячину.

І поволеньки

Отак

З грядки

Вирвали буряк!

Не буряк,

А бурячище –

На півметра

Корневище!

Здивувавсь їжачий рід:

– Є ж у світі

Корнеплід!

Де й коли

Такий поріс?

Не поміститься

В наш віз! –

І всім родом

Понад бродом

Буряка

Із грядки-

Латки

Покотили

Аж до бору

На зимівлю

У комору!