Бійка вовків із свиньми

Здибався вовк з пацюком та й каже вовк до пацюка: Я тебе маю з'їсти. Пацюк каже до вовка: Ну, треба, то треба. Тоді скочив вовк до пацюка, а пацюк вовка за ноги. Як почав кусати, взяв під себе, ледве вовк вирвався. Як вирвав, то й каже: Чекай, я тобі покажу. Я собі скличу кілька вовків, то й ми тебе роздерем. А пацюк каже: Ну, ну, добре. Тоді вовк як завив. Прибігло до нього з десять вовків та й кажуть: Чого тобі треба? — Тут я казав пацюкові, що маю його з'їсти, а він мене як лапнув попід спід попід черево, то я ледве вирвався. Кажуть вовки пацюкові: Ми тебе зараз роздеремо. А пацюк тоді каже: Що вам з мене одного? Я прикличу зараз ще хоть чотирьох. Пацюк як зафутів, то прибігла до нього ціла зграя свиней. Та й кажуть свині до пацюка: Що тобі треба? А пацюк каже до них: На мене напала лиха звірина і хоче мене з'їсти. Може б ви нас розсудили? Свині тоді як почали за вовками гнати, як злапали двох вовків, як почали їх рвати, то ті решта вовків як утекли та й кажуть одні до других: Чи треба нам такими дурними бути, щоб нас один пацюк десятьох змудрував? Нам на то не було дивити, що він казав, що Я вам прикличу чотирьох, аби мали що більше їсти — треба було нам його розірвати і з'їсти. Отже, тепер, вовку, ми тебе маємо з'їсти, що ти не знав, як зробити.