Біблійна притча про доброго самарянина

Одного разу одна людина запитала Ісуса: «Хто мій ближній? Кому я повинен допомагати?»

Ісус не відповів одразу. Він розповів історію.

Один чоловік ішов дорогою з одного міста в інше. Дорога була довгою і небезпечною. Раптом на нього напали розбійники. Вони побили його, забрали все і залишили лежати на дорозі. Чоловік був поранений і не міг підвестися.

Через деякий час тією дорогою йшов священник. Він побачив постраждалого… але пройшов повз. Потім ішов інший чоловік — левит. Він теж подивився… і теж пройшов повз.

Здавалося, ніхто не допоможе.

Але згодом тією дорогою їхав самарянин. У ті часи люди не дружили із самарянами і часто ставилися до них погано. Та цей чоловік, побачивши пораненого, зупинився.

Йому стало шкода його.

Він підійшов, обережно перев’язав рани, допоміг підвестися і посадив на свого осла. Потім відвіз його до заїжджого двору і подбав про нього. А перед від’їздом дав гроші господарю і сказав: «Подбай про нього. Якщо потрібно буде більше — я повернуся і заплачу».

Коли Ісус закінчив, Він запитав: «Хто став ближнім для постраждалого?»

Відповідь була очевидною — той, хто допоміг.

Так Ісус показав: ближній — це не лише той, хто схожий на тебе або живе поруч. Ближній — це кожен, кому потрібна допомога.

Ця історія навчає важливого: добро не питає, хто ти і звідки. Добро просто допомагає.

І кожна людина може стати таким добрим самарянином — якщо має добре серце.