Біблійна історія: Ісус виріс у Назареті

У маленькому місті Назареті жила звичайна родина. Там ріс хлопчик Ісус разом зі Своєю мамою Марією, Йосипом і молодшими братами та сестрами.

Щоранку Ісус прокидався, допомагав батькам і був добрим до всіх людей навколо. Він приносив воду, допомагав прибирати, навчався і грався з іншими дітьми.

Ніхто в місті навіть не здогадувався, що Ісус - Син Божий. Для всіх Він був звичайним хлопчиком.

Одного дня сусідський хлопчик упустив кошик із фруктами. Яблука й груші покотилися дорогою в різні боки.

Інші діти лише сміялися, а Ісус одразу підбіг допомогти.

- Не хвилюйся, ми зараз усе зберемо, - сказав Ісус.

Хлопчик усміхнувся.

- Дякую тобі, Ісусе, - відповів він.

Ісус завжди намагався робити добро. Він ніколи не ображав інших, не сварився і не говорив неправду. Людям було добре поруч із Ним.

Коли Ісус став дорослим, Бог сказав Йому йти до людей і розповідати про Божу любов. Ісус почав подорожувати різними містами, допомагати людям, зцілювати хворих і навчати добру.

Та не всі в Назареті повірили Йому.

- Хіба це не Ісус, який виріс поруч із нами? - дивувалися люди.

Деякі навіть почали сердитися на Нього. Але Ісус не перестав робити добро. Він продовжив допомагати людям так, як хотів Бог.

Увечері мама сказала дітям:

- Ісус показав нам, що добро потрібно робити завжди, навіть коли хтось тебе не розуміє.

Чого навчає ця історія?

Ісус, хоч і був Сином Божим, ріс як звичайна дитина. Він допомагав іншим, був добрим і завжди обирав правильні вчинки.

Головна думка:

Роби добро і слухай Бога, навіть якщо не всі люди тебе підтримують або розуміють.