Біблія: Несхожі один на одного близнюки

У Ісаака та Ревеки народилися двоє синів-близнюків — Ісав та Яків.

Вони з’явилися на світ майже одночасно, але були зовсім не схожі один на одного.

Ісав виріс сильним, сміливим і дуже любив полювання. Він часто ходив далеко від дому, блукав полями й пагорбами та приносив родині здобич.

Яків був іншим.

Він любив спокійне життя, охоче залишався біля наметів, доглядав за тваринами й допомагав удома.

Хоча хлопчики були братами-близнюками, їхні характери та вподобання дуже відрізнялися.

Батько, Ісаак, особливо любив Ісава, бо той приносив із полювання їжу.

А Ревека була ближчою до Якова, тихого й спокійного сина.

Коли хлопчики були ще молодими, жив їхній дідусь Авраам.

Можна уявити, як Яків любив слухати його розповіді про Бога, про Божі обіцянки й про те, як важливо довіряти Йому.

Та одного дня між братами сталося те, що згодом дуже змінило їхнє життя.

Ісав був старшим із близнюків. У ті часи старший син мав особливе право — первородство. Воно було пов’язане з важливими благословеннями та великою відповідальністю в родині.

Але Ісав не завжди цінував те, що мав.

Одного разу він повернувся з поля дуже втомлений і голодний. Яків саме приготував їжу.

Ісав попросив:

— Дай мені поїсти, я дуже голодний.

Яків відповів:

— Віддай мені за це своє право первородства.

Ісав у ту мить думав лише про голод.

Він не зупинився, щоб замислитися, наскільки важливим було його право старшого сина.

І тому погодився.

Так через бажання негайно отримати те, чого йому хотілося, Ісав відмовився від того, що мало набагато більшу цінність.

Минали роки.

Брати стали дорослими.

Ісав одружився з жінками з Ханаану, які не поклонялися Богові. Це дуже засмучувало Ісаака та Ревеку.

А потім настав день, коли постарілий Ісаак захотів благословити свого старшого сина.

Ісав сподівався отримати це благословення.

Та ще до народження близнюків Бог відкрив Ревеці, що особливе благословення буде пов’язане з Яковом.

Зрештою батьківське благословення отримав Яків.

Коли Ісав дізнався про це, його охопив сильний гнів.

Йому здавалося, що брат забрав у нього щось дуже важливе.

Але Ісав уже давно сам легковажно відмовився від свого права первородства.

Тепер він був настільки розлючений, що навіть задумав заподіяти Якову зло.

Ревека дізналася про це й дуже злякалася за молодшого сина.

Вона розуміла, що братам потрібно розлучитися на деякий час, поки гнів Ісава не вщухне.

Тоді Ісаак покликав Якова й сказав:

— Не бери собі дружину з жінок Ханаану. Іди до наших родичів у далекий Харан.

Яків послухався батька.

Він не став сперечатися чи зволікати, а вирушив у далеку дорогу.

Попереду на нього чекали нові випробування, нові зустрічі й багато важливих подій.

А історія двох братів залишає нам кілька дуже важливих уроків.

Ісав і Яків були близнюками, але це не означало, що вони мали бути однаковими.

Один любив полювання, інший — спокійне життя.

Один легко приймав рішення під впливом миттєвих бажань, інший більше цінував те, що було пов’язане з Божим благословенням.

Та найважливіше — не те, наскільки люди схожі чи не схожі між собою.

Важливо, які рішення вони приймають.

Ісав учинив нерозважливо, коли заради хвилинного бажання відмовився від дуже важливого права.

А пізніше дозволив гніву так сильно заволодіти ним, що захотів помститися братові.

Це нагадує нам: перш ніж щось вирішити, особливо коли ми сердимося або дуже чогось хочемо, варто зупинитися й подумати.

Бо деякі рішення можна прийняти за одну хвилину, а наслідки залишаються надовго.