Астрокіт Робін на планеті Хам

Цього разу космічна ракета котика Робіна дісталася аж до планети Хам. Котик Робін вирішив дослідити планету, бо чув, що це планета, повна їжі.

Він приземлився з ракетою на поверхню планети. Там було дуже гарно – зелена травичка, багато дерев, синє небо і прозорі струмочки та ставки. І маленьке село зовсім недалеко. Але коли Робін підійшов ближче, він побачив, що село дійсно маленьке. Маленькі будиночки більше нагадували іграшки для дітей, ніж будинки, в яких зазвичай живуть люди. Хто ж тут може жити?

„Вітаю жителів планети Хам! Я астро-кіт Робін і шукаю тут щось смачненьке,“ закричав на все село.

З будиночків на нього висипали маленькі сосиски та ковбаски. Кіт облизався і відразу почав їсти сосиски та ковбаски. Як тільки ожилі ковбаси це побачили, вони швидко побігли до свого короля.

„Пане королю, у селі бешкетує кіт і їсть наших громадян,“ скаржився ковбаска. „Подивіться, мене теж надкусив. Ось, тут на кінчику.“

Пан Король Єліто II насупився.

«Відправте на нього військо!» наказав.

Поки Робін наїдався сосисками, з замку вийшло військо котлет з виделками та ножиками.

«Котлети я люблю понад усе,» облизався кіт, стрибнув між солдатів і ковтав одну котлету за іншою.

Солдати кидали свої столові зброї і тікали до Короля.

«Пане Королю, цей кіт з’їв нам майже всю армію! Що будемо робити?» запитав наляканий генерал Огірок, якого єдиного кіт не з’їв і завдяки цьому він утік.

«Ми повинні створити воїна, якого не з’їдять. Швидше, біжімо до комори», — наказав король Єліто II і вирушив на чолі своїх придворних сходами до першого поверху замку, де була комора.

Котик Робін був уже наїдений до відмови. Стільки смачної їжі, яка сама йде прямо до рота, він ще на жодній планеті не бачив. Тут йому дуже подобалося. Він ліг у тінь під деревом, щоб відпочити після їжі. Але що це за гучні звуки? Наче тут тупотить слон.

Це був не слон. Це був високий воїн, який на перший погляд не виглядав дуже апетитно. Він виглядав скоріше як робот. Як тільки він підійшов ближче, Робін зрозумів, що це не робот. Той воїн був складений з самих консервів і з гуркотом наближався до нього.

Робін кинувся, щоб вкусити того ворога, але лише мало не зламав об нього зуби. Що тепер?! Краще швидко в ракету, сказав собі Робін.

Котик добіг до ракети, але ой! Робін не зміг протиснутися через вузькі двері всередину. У нього було занадто велике і переїдене черевце.

Йому не залишалося нічого іншого, як тікати від консервного лицаря. Але як переїдений Робін бігав туди-сюди, незабаром він знову зголоднів, черевце зменшилося, і він знову став у нормі. Він добіг до ракети, щоб перевірити, чи вже вміщається у двері. І так, цього разу Робін чудово протиснувся, запустив ракету і полетів з планети Хам геть. Бляшаний лицар залишився лише тупо дивитися, як ракета піднімається вгору в космос.

«Уф,» сказав Робін. «Це було на волосок. З цим я закінчую переїдання. І буду носити з собою відкривачку для консервів, коли якась їжа така недоступна і настирлива.»