Вірші Тараса Шевченка - читати відомі твори онлайн

Удар, громе, над тим домом, Над тим божим, де мремо ми, Тебе ж, боже, зневажаєм,

Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той,

Дурні та гордії ми люди На всіх шляхах, по всій усюді, А хвалимось, що ось-то ми

Дівча любе, чорнобриве Несло з льоху пиво. А я глянув, подивився -

Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! Ти вже серце запечатав,

Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки,

Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась

Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії

Кума моя і я В Петрополіськім лабіринті Блукали ми - і тьма, і тьма…

Моя ти любо! Мій ти друже! Не ймуть нам віри без хреста, Не ймуть нам віри без попа

Кто даст главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощь,

“Одчиняй, проклятий жиде! Бо будеш битий… одчиняй! Ламайте двері, поки вийде

“Я сирота з Вільшаної, Сирота, бабусю. Батька ляхи замучили,

«За що мене, як росла я, Люде не любили? За що мене, як виросла,

Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє