Вірш:

Дівча любе, чорнобриве

22

Дівча любе, чорнобриве

Несло з льоху пиво.

А я глянув, подивився -

Та аж похилився…

Кому воно пиво носить?

Чому босе ходить?..

Боже сильний! Твоя сила

Та тобі ж і шкодить.

Ой діброво - темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік… Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом, -

Аж сам собі дивується

На свою діброву…

Надивившись на доненьку

Любу, молодую,

Возьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою, -

Та й спать ляже, втомившися

Турбою такою.

Категорії та теги до вірша

Сподобалось? Поділись з друзями: