Вірш:
Дівча любе, чорнобриве
Дівча любе, чорнобриве
Несло з льоху пиво.
А я глянув, подивився -
Та аж похилився…
Кому воно пиво носить?
Чому босе ходить?..
Боже сильний! Твоя сила
Та тобі ж і шкодить.
Ой діброво - темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік… Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом, -
Аж сам собі дивується
На свою діброву…
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою, -
Та й спать ляже, втомившися
Турбою такою.
