Вірші Бориса Грінченка
Список віршів:
Своїм братам
В далекім, о браття кохані, од мене ви краї,
Та душу свою я із вашими щиро єднаю,
Одні в мене думи і муки однакові з вами,
Смутні картини
Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд, -
Смутнії картини, смутні-невеселі,
Скоріш! Скоріш! Од сірого туману…
Скоріш! Скоріш! Од сірого туману
Самі шматки зосталися, ще мить -
І сонце ось, віта свою кохану
Сорока
Покинувши ліси свої,
Сорока в город полетіла.
Там по садках тинялася без діла,
Та де вона? Невже її й не мати?..
Та де вона? Невже її й не мати?
А вітер знов неначе повійнув:
«Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» -
Українець
Він українець - це запевне,
Бо хвалить сало й галушки,
Та ще вишиванії вдома
Я кохаю ті хмари похмурі…
Я кохаю ті хмари похмурі,
Що під час велетенської бурі
Як озвуться, то слово їх - грім,
Я ніч не спав,- заснуть не мав я сили…
Я ніч не спав,- заснуть не мав я сили,
І бачив я, як зорі весняні
В досвітній час і мерхли, і біліли,
На добраніч!
Добра ніч натомленим усім!
Тихим сном спочинуть хай таким,
Щоб забути втому і турботу!
До праці
Праця єдина з недолі нас вирве:
Hумо до працi, брати!
Годі лякатись! За діло святеє
Доки?
Минає час, минають люди;
Ми всі ждемо того, що буде,
І кажем всі: давно вже час,
Землякам
ЗЕМЛЯКАМ,
що збираються раз на рік на Шевченкові роковини
співати гімн “Ще не вмерла Україна”
