Біблійна історія: Мойсей добуває воду зі скелі

Ізраїльський народ продовжував свою довгу дорогу через пустелю. Сонце було гарячим, пісок палив ноги, а запаси води закінчувалися.

Нарешті вони прийшли до місця, яке називалося Рефідим. Але там не було жодної краплі води.

Люди дуже хотіли пити. Діти плакали, дорослі хвилювалися, а худоба слабшала від спраги.

Тоді люди почали нарікати на Мойсея.

-Дай нам води! - кричали вони. - Навіщо ти вивів нас із Єгипту?

Мойсеєві стало важко. Він підняв очі до неба і почав молитися:

-Господи, допоможи нам. Народ дуже страждає.

І Бог відповів Мойсеєві:

-Візьми свій посох і вдар по тій великій скелі. Я дам вам воду.

Мойсей послухався. Перед усім народом він підійшов до великої скелі й сильно вдарив по ній посохом.

І раптом сталося диво.

Зі скелі потекла чиста, прохолодна вода. Спочатку тоненьким струмочком, а потім великим потоком.

Люди радісно закричали.

-Вода! Вода!

Діти бігли до струмка, дорослі напували худобу, і всі могли втамувати спрагу.

Мойсей подивився на народ і сказав:

-Бачите, Бог завжди з нами. Він ніколи не залишає нас.

Люди зрозуміли, що даремно сумнівалися й нарікали.

Мойсей назвав це місце Масса і Меріва, щоб народ пам’ятав цей урок.

Відтоді ізраїльтяни знали: навіть у пустелі Бог може дати все необхідне.

Чого навчає ця історія?

Коли нам важко, не потрібно нарікати чи сумніватися. Краще молитися й довіряти Богові.

Головна думка:

Бог завжди поруч і може допомогти навіть тоді, коли здається, що виходу немає.