Вірші Ліни Костенко
Список віршів:
Вірш
Пелюстки старовинного романсу
Той клавесин і плакав, і плекав
чужу печаль. Свічки горіли кволо.
Старий співак співав, як пелікан,
Вірш
Перш, ніж півень запіє…
Петро - не Юда. Він любив Учителя.
І вуст він зроду був би не отверз.
…Коли вели Ісуса до мучителя,
Вірш
Плем’я тода
Біда, коли є цитруси і кава,
коли в землі є золото,- біда!
Біда, коли земля така ласкава,
Вірш
Пливли ми ввечері лиманом
Пливли ми ввечері лиманом.
Моторчик чахкав спроквола.
Десь там за морем, за туманом
Вірш
Притча про ріку
Давно колись була ріка Діала.
І цар персидський на імення Кір.
І лотоси біліли, мов піали.
Вірш
Скіфська баба
Ти, скіфська баба, кам’яна незграба,
стоїш в степах… Курай і бугила…
Яка ж ти баба, ну яка ж ти баба?!
Вірш
Старий годинникар
Ще пароплавчики чаділи,наче праски,
ще ми шукали крем’яхи в піску, -
на пограниччі дійсності і казки
Вірш
Стояла груша, зеленів лісочок
Стояла груша, зеленів лісочок.
Стояло небо, дивне і сумне.
У груші був тоненький голосочок,
Вірш
Тунгуський бог
Я ж тебе вистругав, боже,
З такого смаглявого дерева!
Я ж вороною пір’їнкою вуса тобі малював!
Вірш
У присмеркові доброї дібровості
У присмеркові доброї дібровості
пшеничний присмак скошеного дня.
На крутосхилах срібної дніпровості
Вірш
Берестечко (історичний роман)
ОЦЕ І ВСЕ. ЦЯ ГАЛИЧ НАД МІСТЕЧКОМ.
Народе вільний, аж тепер ти - віл.
Моя поразка зветься Берестечком.
Вірш
Дума про братів Неазовських
Драматична поема, старовинний лейтмотив якої
звучить то тихше, то голосніше, залежно од вітрів історії
Вірш
І засміялась провесінь: - Пора!..
І засміялась провесінь: - Пора! -
за Чорним Шляхом, за Великим Лугом -
дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра -
Вірш
І скаже світ…
І скаже світ:
- Ти крихта у мені.
Ти світлий біль в тяжкому урагані.
Вірш
І я не я, і ти мені не ти
І я не я, і ти мені не ти.
Скриплять садів напнуті сухожилля.
Десь грає ніч на скринці самоти.