І скаже світ…

І скаже світ:

- Ти крихта у мені.

Ти світлий біль в тяжкому урагані.

Твоя любов - на грані маячні

і віра - у наївності на грані.

Що можеш ти, розгублене дитя,

зробити для вселюдського прогресу?

- Я можу тільки кинути життя

історії кривавій під колеса.

Хоч знаю: все це їй не первина.

Але колись нап’ється ж до переситу!

Захоче випити не крові, а вина

за щастя людства, за здоров’я всесвіту!