Тікі Тікі Тембо

Давним-давно в стародавньому Китаї жила родина, в якій були два сини. Старшому сину, який повинен був успадкувати сімейне багатство, дали дуже довге і дуже вражаюче ім'я, як і пасувало старшому сину. Його називали Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо. Другий син, який сам мав шукати свій шлях у світі і тому був не таким важливим, хоч і не менш улюбленим, був названий Пінг.

Два брати були добрими друзями і любили грати в ігри. Одного разу, коли вони грали в лови, маленький Пінг підслизнувся на мокрій траві і впав у річку.

Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо злякався, адже жоден з братів не вмів плавати.

Він швидко побіг до будинку, викрикуючи:

- Мамо! Мамо! Пінг впав у річку!

Стривожена мати закричала:

- Пінг впав у річку! Треба сказати вашому батькові!

Тож Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо та його мати вибігли на двір шукати батька. Вони знайшли його біля коня.

- Батьку! Батьку! Пінг впав у річку, - кричали Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чи Піп Пері Пембо та його мати.

- Пінг впав у річку? - злякано закричав батько. - Ми повинні позичити човен у нашого сусіда і врятувати його!

Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо, його мати та його батько побігли до сусідського будинку.

- Сусіде, Пінг впав у річку! Чи можемо ми позичати твій човен? - запитав батько.

- Пінг впав у річку? - вигукнув сусід. - Це жахливо. Звичайно, ти можеш позичити мого човна.

Тож батько і мати і Тікі Тіккі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо поплили по річці і врятували бідного Пінга, який майже потонув.

Через кілька тижнів Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо і Пінг носили воду з колодязя, коли Тікі Тікі Тембо Ні Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо перехилився надто далеко і впав у колодязь.

Пінг злякався. Жоден з братів не вмів плавати.

Пінг побіг до будинку і кричав:

- Мамо! Мамо! Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чи Піп Пері Пембо впав у колодязь!

Стривожена, мама закричала:

- Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо впав в криницю?! Ми повинні знайти твого батька!

Пінг і його мати вибігли на подвір’я шукати батька. Вони знайшли його в його майстерні, коли він вирізав стіл для кухні.

- Батьку! Батьку! Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чи Піп Пері Пембо впав у колодязь, - кричали Пінг та його мати.

- Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо впав у колодязь? – закричав батько зі страхом. - Ми повинні позичити драбину у садівника і врятувати його!

Пінг, його мати та його батько побігли до будинку садівника.

- Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо впав у колодязь, - сказали вони садівникові. - Нам потрібно позичити твою драбину.

- Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо впав у колодязь?, - вигукнув садівник. - Це жахливо. Звичайно, ви можете позичити мою драбину.

Тож Батько взяв драбину і спустився в колодязь, щоб врятувати Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чі Піп Пері Пембо.

Але пройшло так багато часу, поки усі вимовили ім'я бідного хлопчика, що батько прийшов занадто пізно. Тікі Тікі Тембо Но Сарембо Харі Карі Пі Чи Піп Пері Пембо потонув.

З того дня жителі Китаю дають своїм дітям дуже короткі імена.