Авраам і Божа обітниця (Старий завіт)
Колись давно жив чоловік на ім’я Авраам (спочатку його звали Аврам). Він жив зі своєю дружиною Сарою (Сараї) в місті Харан. Авраам любив Бога і завжди слухав Його.
Одного дня Бог сказав Аврааму: Залиш своє місто, свій дім і рідню. Іди в землю, яку Я покажу тобі. Я благословлю тебе, зроблю тебе великим і дам тобі багато потомків.
Авраам повірив Богові й вирушив у подорож. Він взяв із собою Сару, племінника Лота і все своє майно. Вони пішли в землю, яку обіцяв Бог. Ця земля називалася Ханаан.
У Ханаані Бог сказав Аврааму: Ця земля буде твоїм і твоїх нащадків. Авраам побудував там вівтар, щоб поклонятися Богові.
Час минав, але у Авраама і Сари не було дітей. Вони стали старими, і Сара думала, що вже не може народити дитину. Але Бог пообіцяв, що вони матимуть сина.
Одного разу Бог привів Авраама на вулицю вночі й сказав: Подивися на небо і порахуй зірки. Якщо зможеш їх полічити, то знай: стільки буде в тебе нащадків. Авраам повірив Богові.
Коли Аврааму було 99 років, Бог знову з'явився й сказав: Я зміню твоє ім'я. Тепер ти будеш Авраамом, що означає 'батько багатьох народів'. А твою дружину більше не будуть звати Сараї, а Сара, що означає 'принцеса'. І вона народить тобі сина.
Авраам сміявся: Як це можливо? Мені вже 100 років, а Сарі – 90! Але Бог сказав: У тебе народиться син, і ти назвеш його Ісаак. Через нього Я виконаю всі Свої обіцянки.
Що ми можемо навчитися?
Бог завжди виконує Свої обіцянки, навіть якщо це здається неможливим. Віра в Бога допомагає долати труднощі. Бог бачить у нас більше, ніж ми можемо уявити, і має для кожного Свій план.
Інші цікаві казки
Як маленький їжачок школу полюбив
У великій родині їжачків настав кінець літа. Сонце ще лагідно пригрівало землю, пахли гриби й достиглі ягоди, а мама-їжачиха лагідно збирала своїх дітей до школ...
Кобиляча голова
Був собі дід та баба. От і в діда дочка, і в баби дочка. От баба пускає їх на досвідки прясти. Дідова ж дочка пряде, а бабина все нічого не робить, а як прийде...
Два брати
Казка мовиться про двох братів. Старшого звали Василем, а молодшого — Михайлом. Старший брат дуже був заможний, жив у великих достатках. Молодший — навпаки. У м...
Як Братчик Кролик впорався з маслом
Були колись часи, – говорив дядечко Римус, перемішуючи залишки кави в кухлі, щоб зібрати весь цукор, – були колись часи – усі звірі жили дружно, як добрі сусіди...
Коржик
Був собі дід та баба. От одного дня дід і каже: – Спечи мені, старенька, хлібця! А баба каже: – Не спечу, бо нема борошна! – Та,– каже дід,– піди в комору,...
Аби гроші – гріха не буде
Жив собі піп. Та такий-то вже ласий на гроші був, що й не сказати. Ось одного разу в пана здохла собака. А той пан багатий був і любив собаку, як самого себе....

Додати коментар