Казка:

Біблійна історія: Перша веселка

36
Біблійна історія: Перша веселка
Розмір тексту:
Ширина сторінки:

Після довгих місяців у ковчезі Ной нарешті ступив на суху землю.

Разом із ним вийшла його родина, а слідом почали виходити тварини. Птахи розправляли крила, звірі обережно ступали по землі, а навколо знову відкривався великий світ.

Усе було таким знайомим і водночас зовсім новим.

Ной подивився на небо, на землю, на свою сім’ю і подумав про те, як Бог зберіг їх під час великого потопу.

Його серце було сповнене вдячності.

Тому перш за все Ной вирішив подякувати Богові.

Він приніс Йому дар.

Так Ной показав, що пам’ятає про Божу допомогу і щиро вдячний за порятунок.

Богові сподобалася вдячність Ноя.

І тоді Він дав дуже важливу обіцянку.

Бог сказав, що більше ніколи не знищить усе живе водами такого потопу.

Минув час.

Земля дедалі більше висихала. Знову з’являлися зелені рослини, дерева простягали гілки до сонця, а тварини розходилися по нових місцях.

Ной і його родина почали нове життя.

Бог благословив їх і звелів наповнювати землю людьми.

Та Ной, мабуть, розумів: колись люди почують розповідь про великий потоп і можуть злякатися.

«А раптом таке станеться знову?» — могли подумати вони.

І Бог дав людям особливий знак, який мав нагадувати про Його обіцянку.

Одного дня після дощу хмари почали розступатися.

З-за них визирнуло сонце.

Його промені торкнулися краплин води — і раптом у небі з’явилася дивовижна кольорова дуга.

Вона була яскрава й прекрасна.

Червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний та інші барви сяяли одна біля одної.

Ной і його родина дивилися на небо із захопленням.

То була веселка.

Бог сказав, що веселка стане знаком Його обіцянки.

Коли вона з’являтиметься в хмарах, люди зможуть згадувати: Бог пообіцяв, що більше не буде такого потопу, який знищить усе живе на землі.

Відтоді після дощу, коли сонце знову починає світити, у небі інколи з’являється веселка.

Для когось вона просто дуже гарна.

Але біблійна історія нагадує нам, що веселка стала знаком Божої обіцянки.

Вона також нагадує про Ноя, який не забув подякувати Богові після порятунку.

І це важливий урок.

Коли хтось допомагає нам, добре не сприймати це як щось звичайне.

Потрібно вміти дякувати.

Так само й Ной: коли небезпека минула, він не поспішив думати лише про новий дім і нове життя.

Спочатку він згадав про Бога і висловив свою вдячність.

Тож якщо одного дня після дощу ти побачиш у небі яскраву веселку, зупинися на мить і подивися на неї.

Можливо, вона нагадає тобі про давню біблійну історію, про Божу обіцянку і про те, як важливо мати вдячне серце.

Чого навчає ця історія?

Біблійна історія «Перша веселка» навчає вдячності, довіри до Бога та вміння пам’ятати про Його обіцянки. Ной після порятунку не забув подякувати Богові, а веселка стала знаком того, що Бог пообіцяв більше не знищувати все живе водами такого потопу. Історія допомагає дитині зрозуміти, що за добро й допомогу важливо дякувати, а Божі слова заслуговують на довіру.

Головна думка

Головна думка цієї біблійної історії полягає в тому, що Бог пам’ятає Свої обіцянки, а людина має відповідати на Його турботу вдячністю та довірою. Веселка стала знаком миру й нагадуванням про обіцянку, дану Ною та його родині. Розповідь показує, що навіть після важких подій може початися нове життя, сповнене надії.



Сподобалось? Поділись з друзями:

Додати коментар