Вірш:

Збуди

22

Немає правди на землі й не буде,

Допоки не зійде Чечня з хреста,

Допоки Ти в її пробиті груди,

Всевишній Боже, не вкладеш перста,

Не скажеш - ось вона, жива! Не знаю,

Чи ми вже трупи всі, а чи живі,

Як дивимось на тих державців зграю,

Що катові вклонились у Москві?

Чия це воля? Де Твоя десниця,

Що людство захищає від біди?

О Господи, а може, це нам сниться?

Так прожени сновидиво! Збуди!

***

Категорії та теги до вірша

Сподобалось? Поділись з друзями: