Вірш:

Вердикт

21

Назвати зрадником вітчизни

Героя вольної Чечні

За те, що він од московизни

Рятує рідний край… - та ні,

Таке не приверзеться в сні

На дні болота сатані!

Але за кодексом імперії

(За планом Жукова та Берії)

Всі зрадники, всіх - на Сибір,

Хто став, Москві наперекір,

Творцем державності й свободи

Своєї… Зрадники-народи,

На вас чекає конвоїр!

Та ні, на вас посунуть танки,

За суверенні забаганки

Заплатите життям, раби!

І вашу кров у три труби

На опал, як ропу з Тюмені,

В Європу гнатимуть скажені

Москалізатори доби.

Вердикт написано, Джохаре.

Убивці йдуть. В них лиць нема.

Лиш маски й чорні окуляри,

Бо судить і боїться кари

Москва - Всевишнього страма.

Ідуть рязанськії “ребята”,

Повіривши в гидку облудь,

Що, ревно слухаючи ката,

Вони Росію бережуть.

Вони повірили, як діти,

Що все підвладне їх мечу,

Що будуть світом володіти,

Кавказ тримаючи вочу.

Та все те - лиш нужденні мрії,

Знав вікової маячні;

Їм не убити Ічкерії,

Їм не вернутись із Чечні!

***

Категорії та теги до вірша

Сподобалось? Поділись з друзями: