Свято

Нарешті вийшла з пуп’янків листва,

Ростуть чеченські прапори зелені;

Москва (бійці в гарячці та в гангрені)

Жде гостей на травневі торжества.

Побєда! (Брешете, Чечня жива!)

І там, де бігали царі скажені,

Ідуть юрмою (совість у кишені)

У масках всі - біля глави глава.

Сміються. Пильно витирають ноги.

Заходять під склепіння золоте,

П’ють келихи за радість перемоги,

Але в слідах за ними… щось не те,

Підошва ловить щось липке й густе -

Сочиться кров з кремлівської підлоги.

***