Вірш:

Перевиховання

20

Пан-отця

обернули

на войовничого атеїста

Спочатку він опирався:

як це пройти

до самого краю свого тіла

аби увійти в антисебе?

Все одно, що бути

розстріляним

Та з часом таки призвичаївся

Замість звичайного хреста

тепер він носив хрест

іх впаяними по краях

гривениками

найостаннішої чеканки

перевихований

чувся щасливим

він легко мирився

з єдиним клопотом:

найостанніше

було нескінченним.

25.2.71.

Категорії та теги до вірша

Сподобалось? Поділись з друзями: