Пам’яті А.Г.

Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай.

У бiлiй стужi сонце України.

А ти шукай - червону тiнь калини

на чорних водах - тiнь її шукай,

де жменька нас. Малесенька шопта

лише для молитов i сподiвання.

Усiм нам смерть судилася зарання,

бо калинова кров - така ж крута,

вона така ж терпка, як в наших жилах.

У сивiй завiрюсi голосiнь

цi грона болю, що падуть в глибiнь,

безсмертною бiдою окошились.