На чужині

Пливуть по небу хмароньки

В далекії краї,

Летять із їми думоньки

Щочаснії мої -

Туди, де та криниченька

Холодная дзюрчить,

Над нею та зеленая

Вербиченька шумить;

Схилилася вербиченька,

Мов дівчина смутна,

Неначе задивляється

В криниченьку вона.

А там гаї зеленії,

І луки у квітках,

І пісня розливається

По луках і гаях.

Ой пісня та коханая,

То ріднії слова,

Од їх аж мліє серденько.

Палає голова!

В тій пісні все відбилося,

Що я люблю й любив,

І слухав би впиваючись,

А потім би й зомлів

Під згуки тії ріднії

У рідній стороні…

Туди пливуть ті хмароньки -

Коли б туди й мені!..

1884