Вірш:

Гей, нові Колумби й Магеллани

4

Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій.

Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді?

Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу Відкривай духовні острови!

Геть із мулу якорі іржаві — Нидіє на якорі душа!.. Б'ються груди об вітри тужаві, Каравела в мандри вируша.

Жоден вітер сонця не остудить, Півень землю всю не розгребе! Україно! Доки жити буду, Доти відкриватиму тебе.

Мріяти й шукати, доки жити, Шкварити байдужість на вогні!.. А якщо відкрию вже відкрите, Друзі! Ви підкажете мені...

Категорії та теги до вірша

Сподобалось? Поділись з друзями: