Чатує вітер на останнє листя…

Чатує вітер на останнє листя

старого дуба, що своїм корінням

тримає схили урвища…

А знизу,

по глинищах,

по збляклих травах

вповзає дим циганського багаття

і чутно - перегукуються люди

за сірою гіркою пеленою.

Строката хустка - жовте і багряне -

з плечей лісів упала їм під ноги.

І вся природа схожа на циганку -

вродливу,

темнооку,

напівголу,

в червоному намисті з горобини,

з горіховими бубнами в руках…