Листоноша та порося

Жив на світі листоноша. Він дуже любив розносити листи й посилки. Особливо – великі листи й великі посилки.

Він просовував їх у дверну щілину. Знаєте, роблять на вхідних дверях таку щілину, щоб у неї кидати листи та газети? Замість скриньки.

Чим більший лист і чим менша щілина, тим цікавіше – так вважав листоноша.

Звичайно, занадто великі листи приходили іноді зім’ятими, так що їх важко було читати.

І люди питали в листоноші:

– Чому ви не постукаєте у двері, коли маєте передати великий пакет? Ми завжди вам із задоволенням відкриємо.

Але листоноша стукав у двері тільки в рідких випадках. Найчастіше, коли пошта застрявала.

І от якось на пошту прийшла велика посилка.

У ній виявилося порося! На вусі в нього теліпався, наче сережка, ярлик: Передати містеру Брауну, фермеру.

Листоноша зрадів: Оце задача – просунути таку велику посилку в таку маленьку щілину!

Він підхопив порося і поніс його до містера Брауна.

Спочатку порося ніяк не пролазило у дверну щілину.

Але листоноша був майстром свого діла…

і через мить порося гепнулося прямісінько на килимок у передпокої містера Брауна.

Повернувшись додому, листоноша розповів дружині, як йому вдалося просунути порося у дверну щілину.

Дружина дуже здивувалася.

– Ти хіба забув, – сказала вона, – що фермер Браун поїхав до своєї бабусі й навряд чи скоро повернеться?

– Що ж я наробив! – скрикнув листоноша. – Адже порося, напевно, помирає з голоду!

І він одразу побіг до крамниці й купив побільше ріпи, моркви та кукурудзи.

А потім покидав усе це через щілину в дверях містера Брауна.

Порося тільки на те й чекало і з’їло все без залишку.

З цього дня листоноша витрачав майже всю свою платню на овочі для порося. І сам помітно схуд…

чого, втім, не можна було сказати про порося.

Коли, нарешті, фермер Браун повернувся і відкрив вхідні двері, він очам своїм не повірив.

Він подивився спершу на порося, потім на щілину для листів і здивувався ще більше.

– Ніяк не можу зрозуміти, – сказав він колишньому поросятку, – як листоноша спромігся просунути тебе через цю щілину?

Потім він відвів порося на кухню і нагодував його кукурудзяними пластівцями з молоком, а сам поснідав чаєм зі свіжою булочкою. І з джемом. полуничним.