Вірші Анатолія Лупиноса
Список віршів:
Ну що б, здавалося, слова
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос - більш нічого.
А серце б’ється - ожива,
Очима ти сказав мені: люблю
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
Україно, п’ю твої зіниці
Україно, п’ю твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Покритка
Тарасе, батьку, підійми чоло.
Поглянь на свою милу Україну.
Немало зим і весен відгуло.
І Архімед, і Галілей
І Архімед, і Галілей
Вина й не бачили. Єлей
Потік у черево чернече!
Золоті ворота
Асфальт в жагучих обіймах сонця
важко дихає, вгинається під ногами.
Дерева з обтятими віттями -
Лебеді материнства
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Любіть Україну
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
Ми випрягли волів…
Ми випрягли волів, перевернули плуга,
Сідлаємо коней та гостримо списи.
Відкинули жалі, згадали всі наруги,
Моя повстане Україна
Моїм милим дівчатам,
дбайливим помічницям,
патріоткам, Корпус Волі
