Вірш:

Що ж, авторучка - це не шабля із піхов

112
Розмір тексту:
Ширина сторінки:

Що ж, авторучка - це не шабля із піхов.

Ворожа кров не бризне з-під пера.

І лиє дощ. І гетьман не приїхав.

Неслушний час. І все-таки пора.

Пора, пора!

Живеться, як на Етні.

Ганьбу віків лиш магма відпере.

Це лиш слова. Зате вони безсмертні.

Вгамуйте лють. Їх куля не бере.

Сподобалось? Поділись з друзями: