Вірш:

Що ж, авторучка - це не шабля із піхов

22

Що ж, авторучка - це не шабля із піхов.

Ворожа кров не бризне з-під пера.

І лиє дощ. І гетьман не приїхав.

Неслушний час. І все-таки пора.

Пора, пора!

Живеться, як на Етні.

Ганьбу віків лиш магма відпере.

Це лиш слова. Зате вони безсмертні.

Вгамуйте лють. Їх куля не бере.

Категорії та теги до вірша

Сподобалось? Поділись з друзями: