Біографія Жана-Жака Руссо
Жан-Жак Руссо — видатний французький і женевський філософ-просвітник, письменник, композитор і мислитель, чиї ідеї суттєво вплинули на розвиток європейської культури, політики й педагогіки.
Народився 28 червня 1712 року в Женеві в родині годинникаря. Його мати померла невдовзі після народження сина, тому дитинство Руссо було непростим із самого початку. Вихованням Жана-Жака займався батько, а також тітка.
Коли хлопцеві було десять років, батько залишив Женеву через судові проблеми, і Руссо залишився під опікою родичів. Його віддали на навчання до пастора, де він вивчав математику, малювання й релігію.
У тринадцять років Руссо почав працювати й навчатися ремеслу. Спочатку він був учнем нотаріуса, а пізніше гравера. Однак жорстоке ставлення змусило його втекти з дому.
У п’ятнадцять років він покинув Женеву й вирушив у мандри Савоєю та Францією. Саме тоді почався його довгий шлях самостійного життя.
Важливу роль у його долі відіграла Франсуаза-Луїза де Варан. Вона стала для Руссо наставницею, покровителькою й близькою людиною. Завдяки їй він отримав доступ до великої бібліотеки, музики та світу науки.
У молоді роки Руссо багато займався самоосвітою. Він захоплювався музикою, математикою, філософією та літературою.
У 1742 році Руссо переїхав до Парижа, де намагався представити власну систему музичної нотації. Хоча його ідею не прийняли, це дало йому можливість увійти до інтелектуальних кіл Франції.
У Парижі він познайомився з Дені Дідро та почав співпрацювати з відомою «Енциклопедією», для якої писав статті про музику й політичну економію.
Справжня слава прийшла до нього у 1750 році після перемоги в конкурсі Діжонської академії з твором про вплив мистецтв і наук на мораль.
Пізніше Руссо написав свої найвідоміші праці: «Міркування про походження нерівності», «Юлія, або Нова Елоїза», «Про суспільну угоду» та «Еміль, або Про виховання».
Особливе місце в його творчості займає книга «Еміль», у якій Руссо виклав свої педагогічні ідеї. Він вважав, що дитина від природи добра, а суспільство часто псує її.
Його погляди були революційними для свого часу. Руссо виступав проти нерівності, деспотизму та несправедливості, закликаючи до свободи й народного суверенітету.
Через свої ідеї він неодноразово зазнавав переслідувань. Його книги забороняли у Франції та Женеві, а самого автора змушували тікати й жити в різних країнах.
Останні роки життя Руссо провів у самотності, займаючись ботанікою, музикою й написанням автобіографічних творів.
Помер Жан-Жак Руссо 2 липня 1778 року в Ерменонвілі поблизу Парижа.
Сьогодні Руссо вважають одним із найвпливовіших мислителів доби Просвітництва. Його ідеї про свободу, рівність, природу людини й виховання досі залишаються важливими для сучасного світу.
